Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік icon

Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік



НазваПрограма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік
Сторінка1/6
Дата конвертації28.04.2013
Розмір1.11 Mb.
ТипПрограма
джерело
  1   2   3   4   5   6


Збірник опорних конспектів для занять в гуртках пішохідного туризму


Збірник опорних конспектів підготовлений працівниками Закарпатського центру туризму, краєзнавства екскурсій і спорту учнівської молоді і пропонується керівникам туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл області.


Відповідальний за випуск В. І. Чепа

Матеріали зібрала і впорядкувала

зав. методичним відділом М. І.Тимко

Комп’ютерна обробка А. В.Середяк


Зміст


ВСТУП 1



ВСТУП



Туризм та краєзнавство в системі позакласних навчально-виховних заходів за статистичними дослідженнями серед шкільної молоді займає перше місце. Це вид діяльності , який не потребує талантів, особливих матеріальних затрат, але результати її - виховання фізично здорової, соціально адаптованої, морально стійкої особистості – реалізують потреби суспільства у забезпеченні країни повноцінними у всіх аспектах, гармонійно розвинутими громадянами.

Мета видання цього збірника опорних конспектів – полегшити проведення занять починаючому керівнику гуртка. Для тем не відводиться кількість годин, не дається структура заняття, а подаються зміст та опорні поняття, які може використати керівник гуртка.

За основу написання конспектів взято програму гуртка з пішохідного туризму, рекомендовану Міністерством освіти і науки України ( Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік).

У кожному конспекті подається мета заняття, обладнання, зміст заняття, опорні поняття, завдання учням та список рекомендованої літератури. Плани-конспекти розроблені працівниками Закарпатського центру туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді. Можливо вони дещо різняться один від одного за методом викладу матеріалу, стилем, але в цілому дають основні поняття необхідні для проведення заняття з тієї чи іншої теми.

Останньою подається тема Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції „Краса і біль України”. На засіданні методичного об’єднання керівників гуртків Закарпатського центру туризму ця тема була затверджена як наскрізна для всіх без винятку гуртків, які працюють на Центрі туризму.

Пропонований зміст занять не повинен сковувати творчої ініціативи педагога, заганяти його в рамки запропонованого змісту заняття. Конспекти подаються як орієнтовний план проведення заняття з тієї або іншої теми.


Сас К.Ф.

^ ТЕМА ЗАНЯТТЯ:

Бесіда про туризм

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Дати учням поняття про туризм та подорожі. Ознайомити їх з історією туризму, видатними мандрівниками світу та їх відкриттями. Розповісти про структуру туризму.

Обладнання: стенди, фотоальбоми, карти.


^ Зміст заняття. Опорні поняття.

Історія туризму. Відкриття та досягнення великих мандрівників минулого. Визначення поняття „подорож”, „туризм”, краєзнавча робота школярів. Види туризму та його призначення. Структура туризму.

„... А ще життя чудове тому,

що можна мандрувати”

М. Пржевальський

Прагнення до подорожей, які є основою туризму, вивчення рідного краю, далеких країн, дослідження природи, історії, культури різних народів – супроводить людство протягом усієї історії його існування. Згадаємо великі географічні відкриття європейських мандрівників:

  • відкриття Америки Колумбом;

  • відкриття морського шляху з Європи в Індію Васко да Гамою;

  • перше кругосвітнє плавання Магелана;

  • досягнення Північного полюсу Р. Амундсеном;

  • вивчення світового океану Жак- Ів -Кустом;

  • подолання Атлантичного океану Туром Хейердалом;

  • дослідження Центральної Азії Н. М. Пржевальським;

  • підкорення всіх 14-ти восьми тисячників світу Р. Месснером;

  • підкорення наших семи тисячників альпіністом Е. Абалаковим;

  • дослідження Далекого Сходу письменником В. К. Арсеньєвим.

Організовані подорожі з метою знайомства з культурою і природою інших народів існували ще в стародавньому світі. Так, в УІ ст. до н.е. стародавні греки і римляни здійснювали подорожі в Єгипет, де їх цікавили стародавня історія, культура, незвичайна природа, чудові єгипетські споруди. Першим грецьким туристом, про якого є достовірні дані, є „батько історії” Геродот, який описав свої багато численні подорожі в дев’яти книгах.

Ще Аристотель, Демокріт, Квінтіліан в своїх трактатах про виховання рекомендували пізнавати природу в безпосередньому спілкуванні з нею.

Цілеспрямований розвиток туризму як засобу фізичного розвитку почав здійснюватися в епоху Відродження (ХУ-ХУІ ст.). Так, представники західноєвропейського Відродження М.Монтель, Т.Мор, Ф.Рабле, Э.Ротердамский говорили про необхідність введення організованого процесу фізичного виховання молоді, відводячи особливе місце використанню походів.

В епоху Просвітництва (ХУП ст.) Ж.Ж.Руссо, Г.Ліблі та інші бачили в туристських походах засіб патріотичного виховання молоді та зміцнення її здоров’я, а їх вчення ”Познание природы и стремление к выработке норм естественного поведения” сприяло розвитку туризму.

У другій половині ХУШ в Західній Європі почали створюватися своєрідні центри туризму.

Передумови для подальшого розвитку туризму були пов’язані з необхідністю організації та проведення довготривалих подорожей для вирішення пізнавальних завдань з вивчення окремих важкодоступних куточків земної кулі. З метою вдосконалення рухових вмінь та навиків учасників таких подорожей проводиться попередня підготовка, перевіряється соціально-психологічна відповідність і узгодженість, випробується необхідне для подорожі спорядження. Таким чином виникають своєрідні методичні прийоми і правила підготовки учасників подорожей та експедицій, йде накопичення та узагальнення досвіду складних походів та подорожей у виховних цілях. Враховуючи прикладне значення туризму у формуванні життєво необхідних людині рухових умінь та навиків, їх можливість всебічно та гармонійно впливати на функціональні системи та органи людини, туризм був включений у програму фізичної підготовки у багатьох школах.

Перші самостійні туристські організації виникали в різних країнах приблизно в один і той же час (у другій половині ХІХ ст.) у вигляді альпійських клубів та товариств.

Туристські союзи та клуби в ряді країн розробляють маршрути туристських походів, визначають критерії їх оцінки, тобто створюється туристська кваліфікація. Поступово виробляються та встановлюються єдині правила проходження маршрутів, виникає наукове обґрунтування туристських вправ як засобів воєнно-прикладної підготовки людей.

В 1919 році в Москві створюється Центральне бюро шкільних екскурсій, яке в тридцяті роки було реорганізовано у Центральну дитячу екскурсійно-туристську станцію, яка зіграла велику роль в розвитку шкільного туризму.

З 1972 р. почала свою роботу Всесоюзна туристсько-краєзнавча експедиція піонерів та школярів „Моя Батьківщина – СРСР”, яка була складовою частиною Всесоюзного походу по місцях революційної, бойової і трудової слави радянського народу.

Подорожі – це багатогранна практика життя, відкриття і вивчення, спілкування і пізнання.

А що таке туризм?

У „Кишеньковому довіднику туриста” (упор. Ю. Штюрмер) написано: „Туризм – найбільш масова форма активного відпочинку й оздоровлення трудящих, один із важливих засобів виховання людей. Під час подорожей туристи знайомляться з минулим і сьогоденням нашої Батьківщини, її природними багатствами, пам’ятками історії і культури, виконують суспільно-корисну роботу, проводять спостереження за природою, охороняють її”.

А що таке турист?

В одній із книжок серії „Туризм для всіх” – „Два дні наприкінці тижня” (А. А. Булгаков і Г. Я. Рижавський) – зазначено так: „Турист – людина різнобічно і гармонійно розвинена. ...великі, але рівномірно розподілені в часі фізичні навантаження сприяють зміцненню здоров’я туриста, а життя на природі дозволяє набути корисних навичок і вмінь: швидко розкладати багаття, приготувати їжу, правильно орієнтуватися, рухатися в глухому лісі, бездоріжжям, плисти на човні по порожистих річках, ночувати взимку в лісі, успішно протистояти негоді. У туристському поході виробляються свідома дисципліна і наполегливість, уміння переборювати труднощі в колективній роботі – якості надзвичайно необхідні в суспільному житті. Туризм, як ніщо інше, задовольняє прагнення новизни, незвичайності, пошуків, романтики”.

Виходячи із цих двох визначень можна зробити такий висновок або загальне уявлення про туризм:

Туризм – це спорт, відпочинок, здоров’я, задоволення, хобі, розвага, робота, форма самоствердження, спілкування, спосіб пізнання навколишнього світу.

Туризм поділяється на активний або самодіяльний та пасивний або плановий.

Самодіяльний – це активний туризм, із самостійною організацією туристських груп, вибором маршруту, спорядження, способом пересування.

Основні види спортивного туризму це: пішохідний, гірський, водний, лижний.

Але є ще спеціальні види туризму: велосипедний, спелеотуризм, автомототуризм, водний на плотах, човнах, байдарках, катамаранах.

Дуже близькими до туризму видами спорту є: альпінізм, скелелазіння, льодолазіння. За останні роки популярними серед туристів є екстрім-марафон, куди входять такі види, як пішохідний, водний, велосипедний.

Пасивний або плановий туризм це поїздки у будинки відпочинку, санаторії, на турбази, відпочинок у готелях, кемпінгах, круїзах з наданням різноманітних послуг.

Туризм використовують як різноплановий виховний засіб, що допомагає людині розвивати духовні, інтелектуальні і фізичні сили, сформувати характер, опанувати життєво необхідними навичками й уміннями.

Дитячий і молодіжний туризм має своє призначення:

- виховання поваги і любові до своєї Вітчизни;

- поглиблення і розширення знань, які отримані в школі;

- використання знань на практиці, профорієнтація, фізичний розвиток і оздоровлення;

- виховання позитивних рис характеру (витривалість, відповідальність, мужність, взаємодопомога, наполегливість, повага до людей);

Основа досягнення цих цілей і задач – це туристська подорож, походи по рідному краю, навчання в гуртках туристсько-краєзнавчого та туристсько-спортивного напрямків.

Сьогодні в школах, в позашкільних навчально-виховних закладах працюють туристські секції спортивного та краєзнавчого напрямку, спортивного орієнтування під керівництвом учителів-ентузіастів, досвідчених інструкторів з туризму та тренерів.

Школярі можуть подорожувати по-різному:

  • екскурсії по цікавих місцях свого краю та в інші міста;

  • нескладні одно - і дводенні походи (пізнавальні, навчальні, тренувальні);

  • багатоденні походи і експедиції (спортивні, наукові, спелеологічні, археологічні);

Що таке краєзнавство?

Краєзнавство – це сукупність знань про той або інший край, його природу, історію, культуру, господарство і побут населення.

Краєзнавство і туризм не можуть існувати окремо. Не можна вивчати свій рідний край, сидячи в класі. Тому потрібно використати всі види і форми туризму. Йдучи в похід, група повинна ставити перед собою краєзнавчі завдання відповідно до віку дітей. Шкільне краєзнавство поділяється на такі типи: історичне, географічне, літературне, мистецьке, фольклорне та етнографічне.

Зараз основною державною програмою вивчення свого рідного краю є рух учнівської молоді за збереження і примноження звичаїв, обрядів і традицій українського народу „Моя земля – земля моїх батьків”. В рамках цього руху діють різні учнівські експедиції, акції тощо.

Туристсько-краєзнавче спрямування в рамках руху мають дві експедиції: Всеукраїнська туристсько-краєзнавча експедиція учнівської молоді „Краса і біль України” та Всеукраїнська історико-географічна експедиція учнівської молоді „Історія міст і сіл України”.

Колись письменник К. Паустовський сказав: „Якщо хочете бути справжніми синами своєї країни і всієї Землі – будьте вірними музі далеких мандрівок і подорожей у міру своїх сил і вільного часу, тому що кожна подорож – це проникнення у сферу значного і прекрасного”.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Карманный справочник туриста – упоряд. Штюрмер Ю. А. 1985 г.

  2. Два дні наприкінці тижня – Булгаков А. А.

  3. Краєзнавство, географія, туризм (газета „Шкільний світ”)

  4. Енциклопедія туриста – г. Москва 1993 г.

  5. Уроки туризму – Ганопольський В. Київ 2004 р.

  6. Спутник туриста – Вахлис К. Й. Киев 1991 г.

7. Туризм. В.И.Курилова. Москва. „Просвещение”, 1988 г.


Іжик С.П.

Тема заняття:

Правила проведення туристського походу

Мета заняття: - ознайомити учнів з правилами проведення туристських походів;

- навчити заповняти маршрутні листи, маршрутні книжки.

Обладнання: нормативні документи, маршрутні листи, маршрутні книжки.


^ Зміст заняття. Опорні поняття.

Нормативна база дитячо-юнацького туризму: Правила проведення туристсько-краєзнавчих походів, експедицій, екскурсій з учнівською молоддю закладів освіти України ( наказ Міністерства освіти і науки України № 237 від 24.03.2006 року). Види походів, їх тривалість і протяжність. Поняття „категорія складності” маршруту. Допуск учнів до участі в походах, правила і обов’язки учасників.

1. Нормативна база:

Для здійснення туристських походів, подорожей з учнівською молоддю слід всім учасникам походу знати „Правила проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України” ( далі „Правила”), затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 237 від 24.03.2006 року та державним Міністерством юстиції України.

До туристичних подорожей з учнівською і студентською молоддю належать спортивні туристські походи, експедиції і екскурсії.

Розглянемо правила і нормативи спортивних походів, які складаються з таких розділів:

  • види походів;

  • категорія складності маршрутів і їх протяжність;

  • тривалість походів;

  • допуск учнів до участі в походах;

  • права і обов’язки учасників походу.

^ 2. Види походів: (дається коротка характеристика кожного з видів походу)

  • пішохідний похід, пішохідний в горах;

  • лижний ;

  • гірський;

  • водний, який розподіляється за видами суден (на байдарках і надувних човнах);

  • велосипедний;

  • автомобільний;

  • мотоциклетний;

  • спелеологічний (спелео), який теж розділяється за видами печер (горизонтальні і вертикальні печери);

  • вітрильний.

^ 3. Категорія складності маршрутів і їх протяжність.

Всі туристські походи проводяться на певній території і місцевості (на рівнинній місцевості, в горах, по воді, пустелі, під землею) , в різних кліматичних умовах, за різним заданим часом . В залежності від названих факторів всі туристські походи поділяються на категорії складності, де особливу роль відіграє пройдена віддаль в кілометрах та складності переходів.

Походи поділяються на:

  • походи вихідного дня ( одноденні, до 20 км);

  • ступеневі походи ( І ступеню, ІІ ступеню, ІІІ ступеню складності);

  • категорійні походи (І категорія, ІІ категорія, ІІІ категорія, IV категорія, V категорія, VI категорія складності і дослідницька експедиція).

Розподіл за категоріями складності:


^ Вид туризму та характеристика походів

Категорійні походи

(категорія складності – к.с.)

^ Некатегорійні походи

(ступінь складності

1

к.с

ІІ

к.с

ІІІ

к.с

IV

к.с

V

к.с

VI

к.с

1-3

денні

1

ст.с

2

ст.с

3

ст.с

Протяжність походів км:

Пішохідний

Лижний

Гірський

Водний

Велосипедний

На мотоциклах

Автомобілях

Вітрильний

Спелеопоходи

(кількість печер)



130

130

100

150

250

1000

1500

150


5




160

160

120

160

450

1500

2000

200


4-5



190

200

140

170

650

2000

2500

300


1-2



220

250

150

180

800

2500

3000

400


1-2



250-300

160

190

1000

3000

3500

-


1-2



300

300

160

190

-

-

-

-


-



до 30

до 30

до 25

до 25

до 50

-

-

-


до 3



30

30

25

25

50

-

-

-


3-4



50

50

50

40

80

-

-

-


2-3



75

75

60

60

120

-

-

-


1



^ 4. Тривалість походів:

Походи в залежності від території, по якій вони проводяться, поділяються на місцеві і дальні.

До місцевих належать походи, що проводяться в межах області , в якій проживають учасники подорожі. Усі інші походи та експедиції відносяться до дальніх.

За тривалістю у днях походи відповідають таким нормативним вимогам:

^ Вид туризму та характеристика походів

Категорійні походи

(категорія складності – к.с.)

Некатегорійні походи

(ступінь складності)

1

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

1-3

денні

1

2

3

Тривалість походів у днях

6

8

10

13

16

20

1-3

3-4

4-6

6-8


Тривалість активної частини походу збільшується за рахунок краєзнавчої роботи на маршруті, або 1 дня відпочинку (днівки). При проведенні краєзнавчої роботи на маршруті правила дозволяють тривалість активної частини збільшити до 3 (трьох) днів.

Це підраховується так:

1 варіант

тривалість активної частини походу І к. с. = 6 днів

день відпочинку в поході = 1 день

Всього: 7 днів

2 варіант

тривалість активної частини поход ІІ к. с. = 8 днів

тривалість краєзнавчої роботи в поході = 2 дні

Всього: 10 днів

^ 5. Допуск учнів до участі в походах.

Для того щоб прийняти участь у туристському спортивному поході різних категорій складності учні досягти певного віку. Крім цього правилами передбачено різні вікові категорії з видів туризму.

Учнівські групи, які підібрані з учнів молодших за 18 років, мають право приймати участь у спортивних походах не вище ІІІ категорії складності.

Таблиця з основних вимог щодо віку та кількісного складу учасників:


^ Ступінь складності

Вік учасників походу

Мінімальний та максимальний склад групи

пішохідний, пішохідний в горах

лижний

гірський

водний

велосипедний

мотоциклетний

автомобільний

спелео

байдарки

надувні човни

горизонтальні печери

вертикальні печери

1 ст. с.

10

10

-

11

10


14

-

-

12

-

6-25

2 ст. с.

11

11

-

12

11

14

-

-

12

-

6-20

3 ст. с.

12

12

13

13

12

14

-

-

12

-

6-20

І к. с.

13

14

14

14

13

14

16

18

13

14

6-15

ІІ к. с.

14

15

15

15

14

15

17

19

14

15

6-12

ІІІ к. с.

15

16

16

16

15

16

18

20

15

16

6-12



Для проходження всіх туристських походів необхідно мати маршрутний лист або маршрутну книжку, завірену печаткою організації, яка відряджає і дозволом МКК (маршрутно-кваліфікаційною комісією).

Відповідальність за збереження життя і здоров’я дітей покладається на керівника походу та його заступника наказом установи, яка відряджає групу у похід.


Література

  1. Інформаційно-методичний вісник № 12, Туризм і краєзнавство, „Спортивний туризм”, Київ 1999 рік.

  2. Інформаційно-методичний вісник № 7, Туризм і краєзнавство, „Спортивний туризм. Правила змагань”, Київ 1998 рік.

  3. Положення про єдину спортивну кваліфікацію України з видів спорту. Затверджені Держкомспортом України № 1055 від 18 квітня 2003 р.

  4. Положення про туристські маршрутно - кваліфікаційні комісії Федерації спортивного туризму України – колегії суддів змагань туристських походів. Затверджено постановою Президії спортивного туризму України, протокол №2, п. №8 від 8 12 2001 р.



^ Чундак М., Тимко М.І.

  1   2   3   4   5   6



Схожі:

Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconПро проведення конкурсу туристсько-краєзнавчих експедицій «Мій рідний край»
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти І науки україни „інститут інноваційних технологій І змісту освіти
Університетська книга” слід надіслати до Інституту інноваційних технологій І змісту освіти мону паперовий та електронний варіанти...
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти
Київ, вул. Сагайдачного, 37, Тел.: (044) 484-42-43, 417-81-81, факс: (044) 417-81-87
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти І науки україни «інститут інноваційних технологій І змісту освіти»
Київ, вул. Сагайдачного, 37; Тел.: (044) 417-81-81, 484-42-43, факс (044)417-81-87
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти
Київ, вул. Сагайдачного, 37, Тел.: (044) 484-42-43, 417-81-81, факс: (044) 417-81-87
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти І науки інститут інноваційних технологій І змісту освіти

Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconПрограми з позашкільної освіти Художньо-естетичний напрям випуск 1
Міністерство освіти І науки україни академія педагогічних наук україни український державний центр позашкільної освіти інститут інноваційних...
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Головне управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Вище професійне училище №7 Методична розробка Розвиток особистісної активності учнів на уроках виробничого навчання Професія : кухар,
Використання методів навчання у розвитку особистісної активності учнів на уроках виробничого навчання
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Головне управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Вище професійне училище №7 Методична розробка Розвиток особистісної активності учнів на уроках виробничого навчання Професія : кухар,
Використання методів навчання у розвитку особистісної активності учнів на уроках виробничого навчання
Програма для туристсько-краєзнавчих гуртків загальноосвітніх шкіл. Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання. Київ,1996 рік iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10
Кабінету Міністрів України від 23. 04. 2003 р. №585 «Про встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи