Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності icon

Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності



НазваЗміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності
Сторінка1/5
Дата конвертації08.05.2013
Розмір432.64 Kb.
ТипДокументи
джерело
  1   2   3   4   5



Аналітична записка


”Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності та процесу її оцінювання”


Зміст аналітичної записки


І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності.

  1. Загальна історія підходів до оцінки ефективності………………………………………3

  2. Негативні явища в сучасній практиці управління науково-технічною діяльністю в Україні……………………………………………………………………………………...4

  3. Структура радянської системи науково-технічної діяльності………………………….5

  4. Трансформації, що відбулися за період незалежності………………………………….7

  5. Проблеми в організації науково-технічної діяльності, які треба розв’язати…………..7

  6. Зміни, які потрібні в організації науково-технічної діяльності в контексті завдань

суспільної трансформації……………………………………………………………….....8

  1. Можливі напрямки впровадження змін у науково-технічній діяльності та

визначення її ефективності в контексті проблем суспільної трансформації….....…….8

  1. Який міжнародний досвід може бути використано для розв’язання проблем………...10

ІІ. Висновки, результати та пропозиції щодо обговорення та розробки

на другому етапі дослідження.

      1. Загальні висновки……………………………………………………………………….....14

      2. Основні галузі виробництва і сфери споживання науково-технічної продукції……....15

      3. Основні учасники процесу змін у науково-технічній політиці………………………....16

      4. Організація оцінювання ефективності науково-технічної діяльності……………….....16

      5. Система інноваційного розвитку як співвідношення різних типів

науково-технічної діяльності……………………………………………………………...16

6. Пропозиції……………………………………………………………………………….....19


І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності



1. Загальна історія підходів до оцінки ефективності


Питання оцінки ефективності науки порівняно нове. До середини ХХ-го століття у суспільному уявленні наука була – і часто залишається й зараз – безумовною цінністю. Вважалося, що будь-які витрати на дослідження так чи інакше окупляться. Істина визнавалася єдиним критерієм оцінки наукового дослідження.

Бурхливе зростання кількості й різноманітності наукових досліджень та чисельності дослідників у геометричній прогресії, яке спостерігалося наприкінці ХІХ-го – на початку ХХ-го століття, загострило питання оцінки ефективності наукових досліджень і технічних розробок. Оскільки стало очевидно, що ресурси обмежені, а бюджетних коштів на всіх не вистачить, державі і провідним науковим інституціям знадобилися критерії відбору найбільш перспективних досліджень.

У другій половині ХХ-го століття було створено нову галузь знань про саму науку. В нашій традиції вона почала розвиватися у 60-і роки і отримала назву “наукометрія”. Наукометрія розробляла критерії оцінки ефективності досліджень, зважаючи на умови застосування їхніх результатів всередині самої науки. Критеріями якості досліджень вважалися дотримання методик та чистота експерименту. Були й кількісні критерії, такі як індекс цитування наукових публікацій у науковій літературі.

У зв’язку з розробкою великих науково-технічних проектів у Радянському Союзі Держплан почав ініціювати розробку економічних нормативів та критеріїв оцінки проектних та дослідницьких робіт. Норми витрат на окремі види робіт стали основою для розробки формул оцінки. Було також введено так званий ”критерій економічного ефекту від впровадження результатів наукового дослідження”, який за умов планової економіки практично неможливо було вирахувати. Такий критерій дозволяв робити домисли та приписки, які за радянських часів стали звичним явищем.

Оцінка наслідків впровадження соціальних програм та проектів стала поширюватись у Сполучених Штатах у 40-і роки. У 70-і вона перетворилася на розвинену самостійну галузь досліджень.

Сьогодні сотні інституцій та аналітичних центрів, таких як “Charity Foundation”, ”RAND Corporation”, “Research Triangle Institute”, та тисячі фахівців активно використовують різні методики оцінки ефективності державних програм і проектів. Найбільш відомим і поширеним серед них є аналіз затрат та результатів (cost-benefit analysis).

У європейських країнах було розроблено низку дисциплін, які досліджували лише оцінку впровадження результатів дослідницької і проектної діяльності. У 70-і роки на базі досвіду корпорацій, які працювали над розробками у сфері обчислювальної техніки, було створено методики управління проектами. Спочатку знайшла застосування на практиці впровадження результатів досліджень методика “управління за цілями” (objective oriented management), яку було доведено до рівня програмного забезпечення персональних комп’ютерів. Пізніше, у 90-і роки, на основі аналізу успішних компаній було розроблено методику “управління за результатами” (result based management), яку тепер широко використовують уряди Канади, Швеції та інші країни у державному управлінні. На цій основі було розроблено методику визначення ефективності державної політики (evaluation management).

Всі ці методики використовують у різних країнах для більш ефективного управління науковими дослідженнями і розробками.


Отже, за останні декілька десятиліть оцінка ефективності науково-технічної діяльності пройшла такі етапи:

  • універсальні критерії (істинність);

  • внутрішньо-професійні критерії( використання продуктів досліджень у самій науці);

  • суспільна практика оцінювання (інтегральна характеристика ефективності, яку складають на основі багатьох оцінок, отриманих із різних позицій);

  • аналіз наслідків і випереджальне оцінювання (оцінка ефективності науково-технічної діяльності стає важливим інструментом управління проектами і програмами).


Розвиток підходів до оцінки ефективності було зумовлено зростанням суспільного впливу науково-технічних проектів і програм.

Іншим чинником розвитку методів оцінювання ефективності наукових досліджень можна вважати нові роль та функції держави у демократичному суспільстві. Переосмислення завдань уряду призвело до появи нових – інтелектуально насичених, комунікативних, інформаційних – інструментів управління процесами суспільної трансформації, які прийшли на зміну методам директивного втручання держави у справи суспільства. У цих умовах якість досліджень, аналітичних і наукових розробок та критерії їхньої оцінки набувають стратегічно важливого значення.

Питання оцінки ефективності і раціонального використання обмежених ресурсів стали ключовими у діяльності урядів демократичних країн, транснаціональних корпорацій, бізнесу та організацій, що надають технічну допомогу.

2. Негативні явища у сучасній практиці управління науково-технічною діяльністю в Україні


На основі аналізу експертних опитувань, які було проведено під час даного дослідження, можна визначити такі основні ускладнення у сфері наукових та науково-технічних досліджень в Україні. Для зручності ми згрупували їх по галузях.


^ Державна політика

  • Визначені державні пріоритети розвитку науково-технічної діяльності настільки загальні, що ними не можна користуватися у розробці стратегічних програм.

  • Недостатнє усвідомлення суспільством та урядом визначальної ролі науки для економічного та соціального розвитку сучасної і майбутньої України.

  • Політику здійснюють через старі структури, які ще не адаптувалися до перехідних умов.

  • Розроблення Комплексного прогнозу соціально-технічного та науково-технологічного розвитку України на 1996-2015 роки практично припинено.


^ Система управління

  • Домінує галузевий підхід, немає умов для належної координації науково-технічної діяльності МОН України як головного органу в системі ЦОВВ, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

  • Недосконала система аналітично-прогнозного забезпечення процедури ухвалення урядових рішень щодо державної підтримки наукових досліджень.

  • Під час формування тем і напрямів досліджень та визначення їхніх виконавців сьогодні переважають відомчі інтереси та інтереси науковців і провідних академіків.

  • Інтереси малого і середнього бізнесу практично не представлені і не враховуються під час формування тем досліджень і визначення їхніх виконавців.

  • Президенти державних академій наук не входять до складу урядових комітетів. Не забезпечено їхньої участі в обговоренні питань цими органами.


Фінансування

  • Скорочуються обсяги фінансування науки.

  • Фінансують велику кількість дрібних, не скоординованих проектів та досліджень.

  • Велика кількість програм не знаходить достатнього фінансування.

  • Кошти розпорошено по дрібних проектах, їх не зосереджують у конкретних програмах.

  • Повільно йде приватизація у науковій сфері.

  • Представникам академічної та галузевої науки майже неможливо одержати банківські кредити.

  • Немає стимулів для інвестування у науково-технічній сфері (і для вітчизняних, і для іноземних інвесторів).


Кадри

  • Скорочується чисельність наукових працівників.

  • Порушується пропорція між чисельністю працюючих на промислових підприємствах і науковців, що забезпечують їхній розвиток.


Законодавство

  • Ухвалені закони, які регулюють науково-технічну діяльність, не виконуються.

  • Існує неузгодження законодавчо-нормативного та організаційного забезпечення, наприклад, при створенні технопарків.

  • Нинішня податкова система заважає розвитку науки і технологій.


Інфраструктура

  • Матеріально-технічна база наукових досліджень перебуває у незадовільному стані.


Оцінка ефективності

  • Немає розвиненої системи незалежної наукової та науково-технічної експертизи.

  • Не враховується думка громадськості.


3. Структура радянської системи науково-технічної діяльності


Досягнення 50-60-х років

Щоб з’ясувати причини зазначених негараздів, треба розглянути спадщину, яка дісталася Україні. У Радянському Союзі було створено потужну систему науково-технічної діяльності, яка забезпечувала високий рівень досягнень у деяких галузях, особливо у розробці та впровадженні нових видів озброєння та космічної техніки. Основою цих досягнень були такі характеристики системи:


Основні

складові

Шляхи реалізації

Позитивні та

негативні риси

Зовнішній прояв

в Україні

1. Політичні пріоритети, яких дуже жорстко дотримувались.

Орієнтація на забезпечення світового лідерства у військовій сфері на основі розвитку важкої промисловості і технологій, які її посилювали.

Позитив: висока цілеспрямованість системи та чіткі критерії досягнення мети.

Негатив: нехтування новими напрямками науки і технологій.

Немає чітко визначених пріоритетів, мети розвитку діяльності та критеріїв оцінки ефективності самої діяльності. Але без таких пріоритетів жодна система не може існувати та цілеспрямовано розвиватися.

2. Централізо-ване директивне керівництво.

Можливість концентрувати великі ресурси на окремих проектах і напрямках за умови відсутності суспільного контролю.

Оцінювало діяльність політичне керівництво.

Позитив: можливість забезпечити прорив та перевагу на окремих ділянках.

Негатив: відставання в інших галузях.

Позитив: високий рівень дисципліни виконання вказівок.

Негатив: не потрібно враховувати інші точки зору та брати на себе відповідальність.

Уряд не здатний концентрувати ресурси. Традиція директив збереглася.

Частково зберігся страх перед керівництвом.

Відповідальності виконавці на себе не беруть.

Розробка системи заходів по підвищенню стратегічної спроможності та ініціативи є необхідною умовою трансформації.

3. Широке застосування примусових засобів.

Можливість переміщувати великі контингенти людей для здійснення великих проектів. Табори надавали необмежені ресурси для виконання важких робіт.

Позитив: можливість забезпечувати робочою силою будь-які проекти.

Негатив: потрібна машина примусу.

Таких можливостей немає.

4. Нормативне планування.

Роботи планувалися за нормами на обсяги праці, внеску, забезпечення. Оплату праці проводили за тарифами, вона не мала зв’язку з результатами.

Позитив: зрозумілість процесу планування, забезпеченість зарплатнею відповідно до посади, ступеню, стажу.

Негатив: оплату праці не пов’язано із результатом.

Майже цілком збереглося, що є основною перешкодою під час переходу до роботи за програмами та оцінки за результатами.

5. Замкнутість суспільства.

Тотальна таємність робіт, створення закритих зон та організацій, неможливість вільно працювати за кордоном, контроль за вивченням міжнародного досвіду.

Уявний позитив: можливість контролю та зосередження зусиль на окремих розробках.

Негатив: гальмування процесу передачі досвіду.

Раптова відкритість суспільства призвела до втрати орієнтирів. Це треба компенсувати належною організацією передачі досвіду.

6. Система пільг.

Існувала розвинута система пільг та винагород для вчених.

Позитив: є стимули для того, щоб робити кар’єру.

Негатив: до пільг звикають і починають їх вимагати.

Частково збереглася. Треба створити ринкову систему заохочень та здійснювати державну кадрову політику щодо освіти та науки.

7. Високий соціальний статус науки.

Наука у суспільній уяві виступала як основний інструмент технічного та суспільного прогресу для побудови комунізму і мала високий суспільний статус.

Позитив: це працювало на відбір здібної молоді.

Негатив: не було створено системи публічного обговорення та критики науки.

Статус низький. Потрібно розпочати процес публічного обговорення.

8. Уніфікована система освіти.

Для збереження дії державної машини, потреб військово-промислового комплексу та галузей науки, що їх обслуговували, потрібна була державна система освіти з високим рівнем технічних знань, яка була б уніфікована і тому підконтрольна.

Позитив: високий середній рівень, можливість використовувати спеціалістів на будь-якому місці.

Негатив: потрібно на місцях ”доводити” до здатності працювати; немає ініціативи та критичного мислення.

Залишилася. Конче потрібні зміни, які забезпечили б задоволення потреб ринків і стратегічного планування та спроможність працювати у проектах і програмах.

9. Ідеологічна орієнтація.

Суспільні науки було ізольовано від світового розвитку, вони обслуговували державну ідеологію.

Уявний позитив: єдина картина світу.

Негатив: неспроможність до розвитку демократичного суспільства.

Частково збереглась, що гальмує можливість суспільного розвитку.
  1   2   3   4   5



Схожі:

Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconІнформація про проект "Аналіз ефективності виконання та впровадження результатів науково-технічної діяльності" Головне в організації науки існує низка негативних явищ
Аналіз ефективності виконання та впровадження результатів науково-технічної діяльності”
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconКонкурс методичних комісій по птнз в рамках панорами педагогічної творчості «професійно – технічної освіти закарпаття». Зміст роботи методкомісії гуманітарних дисциплін
Науково – методична проблема, над якою працює методкомісія гуманітарних дисциплін: «Інноваційні та інтегровані методи і форми розвитку...
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconНаказ №1072 Про зміни у складі Громадської ради з питань науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України (зміни до наказу №314 від 26. 05. 2005)
...
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconВитяг з протоколу №1 від 26 березня 2010 року засідання атестаційної комісії з питань наукової, науково-технічної
Внз пройшли державну атестацію у частині наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconНауково-технічний збірник Випуск 1 зміст
Порівняльний аналіз горизонтальних кранових навантажень, визначених за різними нормами проектування
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconЗакон україни про науково-технічну інформацію Із змінами І доповненнями, внесеними Законами України від 15 травня 2003 року n 762-iv
Закон визначає основи державної політики в галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного,...
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconУкраїнська асоціація інвестиційного бізнесу науково – практична конференція «управління активами: стратегії та ризики»
За підсумками обговорення результатів діяльності інститутів спільного інвестування, розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення,...
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconПро введення в дію нового зразка Почесної грамоти Міністерства освіти і науки України
З метою стимулювання педагогічної, науково-педагогічної діяльності, наукової та науково-технічної творчості й на відзнаку вагомих...
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності icon1. Негативні явища у сучасному стані освіти і науки
...
Зміст аналітичної записки І. Аналіз проблем ефективності науково-технічної діяльності iconРозпорядження від 15 лютого 2012 р. №79-р Київ Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2013-2017 роки
Схвалити Концепцію Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2013—2017 роки, що додається
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи