Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" icon

Звіт про проведення круглого столу "реприватизація: вигоди та втрати"



НазваЗвіт про проведення круглого столу "реприватизація: вигоди та втрати"
Дата конвертації08.05.2013
Розмір114.85 Kb.
ТипЗвіт
джерело

ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ “РЕПРИВАТИЗАЦІЯ: ВИГОДИ ТА ВТРАТИ”


14 лютого 2005 року Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) і Агентство Управління Громадськими Зв’язками провели круглий стіл на тему “Реприватизація: вигоди та втрати”. Його мета – публічне обговорення цієї надзвичайно актуальної та складної теми, виявлення позицій зацікавлених сторін щодо основних підходів до аналізу цього питання, наявних проблем і можливих способів їх вирішення. Зокрема, учасникам круглого столу було запропоновано обговорити такі питання:

  1. Якою повинна бути стратегія уряду щодо роздержавлення?

  2. Які проблеми вирішить перегляд приватизації?

  3. Яких об’єктів може стосуватися реприватизація?

  4. Який механізм реприватизації доцільний?

  5. Хто найбільше виграє і хто програє від перегляду результатів приватизації?

Першу доповідь зробив старший економіст МЦПД Андрій Блінов. Він окреслив основні відомі факти, що стосуються питання реприватизації в Україні, навів приклади міжнародного досвіду цій сфері, коротко описав основні можливі підходи до розгляду цього питання. Також він представив позицію Міжнародного центру перспективних досліджень з цього питання. Текст презентації наведено у додатку.

У роботі круглого столу взяли участь представники таких зацікавлених сторін:

  1. Органи центральної виконавчої влади.

  2. Верховна Рада України

  3. Незалежні експерти

  4. Неурядові організації

  5. Іноземні посольства та бізнес-асоціації, представники інвесторів.

Програма круглого столу та перелік учасників круглого столу наведені в додатку.
^

Питання 1. Якою повинна бути стратегія уряду щодо роздержавлення?


В рамках цього питання обговорення велося навколо того, яким чином нова українська влада має підходити до перегляду результатів приватизації об’єктів державної власності як у цілому, так і щодо окремих об’єктів.

На думку більшості учасників круглого столу, нова влада повинна робити будь-які кроки щодо перегляду результатів приватизації об’єктів державної власності зважено, прозоро, у межах правового поля, та уникати радикальних змін правил гри. Реприватизація не повинна носити масового характеру.

Перегляд результатів приватизації об’єктів державної власності може здійснюватись за кількома ознаками:

  1. Невиконання покупцем своїх зобов’язань згідно із договором, у першу чергу це стосується інвестиційних зобов’язань. На сьогоднішній день цей підхід є основним шляхом скасування результатів приватизації у судовому порядку, така процедура вже проведена щодо 151 об’єкту, питання ще по 201 об’єкту розглядаються у суді.

  2. Порушення законодавчо встановленої процедури приватизації. На сьогоднішній день фактично немає прикладів застосування цього підходу при перегляді результатів приватизації. На думку Михайла Чечетова, саме у цьому контексті слід розглядати питання приватизації комбінату „Криворіжсталь”, оскільки у цьому випадку мова може йти про звуження умов для конкуренції у приватизаційному конкурсі. При цьому кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу з приватизації „Криворіжсталі” були визначені згідно з чинним на той момент законодавством, зокрема Державною програмою приватизації, що передбачало участь у конкурсі лише промислових інвесторів, тобто таких, що працюють у тому ж сегменті промисловості, що й відповідний об’єкт приватизації.

  3. Здійснення перегляду процедури приватизації на предмет відповідності економічним інтересам держави. Поява такого підходу викликана зміною державної політики у сфері власності, проте для його реалізації немає відповідного правового поля. Зокрема, відсутній механізм оцінки будь-яких угод за цим критерієм.

Окрім розгляду можливих підходів до питання реприватизації, учасники круглого столу висловили ряд застережень щодо того, чого нова влада повинна уникати при можливому перегляді результатів приватизації.

Михайло Чечетов навів висловлювання Президента України Віктора Ющенка, згідно з яким реприватизація та націоналізація ніколи не стануть домінуючою стратегією у державній політиці щодо власності. У той же час, на думку п. Чечетова, приватизація великих, унікальних об’єктів державної власності – це завжди питання політики, і у кожному випадку влада повинна приймати політичне рішення.

На думку Олександра Пасхавера, нова влада повинна якомога більш обережно підходити до питання перегляду результатів приватизації будь-якого об’єкту. Логічним було б визначити якийсь часовий проміжок, за межами якого результати приватизації ніколи не будуть переглядатися. Наприклад, це міг би бути період передвиборчої кампанії. В іншому випадку є ризик перейти межу, за якою цей процес важко буде зупинити, тоді „кожний районний начальник буде мати свою „Криворіжсталь”. З іншого боку, оптимальним способом дій щодо цього питання був би перегляд вартості приватизованих об’єктів з метою отримання доплати від нових власників відповідних підприємств.

На думку Людмили Кириченко, питання реприватизації ніколи не мало суспільної підтримки в Україні. Проекти законів на цю тему кілька разів виносилися на розгляд Верховної Ради України, і жоден з них не був підтриманий. Перегляд результатів приватизації необхідно здійснювати виключно у рамках чинного законодавства, а також з урахуванням законів, які були чинними на момент здійснення приватизації відповідних об’єктів. Є ризик того, що нова влада буде переглядати результати приватизації не з точки зору економічних інтересів держави, а з точки зору політики. Не можна радикально змінювати державну політику у цій сфері кожні 5-10 років із приходом нового уряду, правила гри мають бути стабільними.

На думку Володимира Грановського, нова влада вже задекларувала, що основним критерієм політики у сфері власності має бути справедливість. Така позиція є відверто лівою, і будь-які економічні, правові та інші раціональні аргументи, які пропонують експерти, не будуть сприйняті владою. Більш того, існує небезпека, що перегляд результатів приватизації новою владою в Україні буде здійснено непрозоро, незалежні експерти та громадськість не матимуть доступу до цього процесу. Перегляд буде здійснюватись у першу чергу з урахуванням інтересів та амбіцій певних політичних сил та підприємців, що увійшли до складу нового Уряду.

Крім того, на думку Володимира Грановського, при розгляді цього питання варто згадати про таке явище, як реституція щодо власності, яку було конфісковано у колишніх власників у Західній Україні під час приєднання її до СРСР. За міжнародним правом, така власність повинна бути повернута колишнім власникам за умови наявності документальних доказів. Євроінтеграційні наміри України можуть призвести до необхідності вирішувати це питання у нашій країні, і воно торкнеться не лише найбагатших бізнесменів, а досить широких кіл населення.

На думку Ірини Качур, реприватизації в Україні не треба боятись. Верховна Рада України вже підтримала у першому читанні проект Закону про повернення приватизованих об’єктів до державної та комунальної власності, згідно з яким таке повернення повинно здійснюватися через суд. Перегляд результатів приватизації буде виключенням і стосуватися дуже обмеженого кола об’єктів, при цьому необхідно „відновити справедливість” у цій сфері, вважає експерт.

На думку Ольги Лень, запропонована тема круглого столу вже стала неактуальною. Враховуючи активність висловлювань з цього питання нового вищого керівництва держави в останні дні, мова має йти не про реприватизацію, а про націоналізацію майна в Україні.

Іншим питанням, яке обговорювалося у рамках стратегії реприватизації, була подальша доля об’єктів, які будуть повернуті у державну власність. Висловлювалися думки, що такі об’єкти будуть знову виставлятися на приватизаційний конкурс, і метою буде отримання кращої ціни, для чого кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсів можуть бути пом’якшені. Так, щодо об’єктів, які поверталися у державну власність до цього часу, здійснюється повторна процедура приватизації.

Михайло Чечетов повідомив, що на сьогодні рішення щодо подальшої долі „Криворіжсталі” не прийнято, вивченням цього питання займається спеціальна урядова комісія.

На думку Ольги Лень, деякі об’єкти, які повертатимуться у державну власність, будуть передаватися в управління приватним структурам, пов’язаним з представниками нової влади. Саме у цьому, на думку експерта, може полягати одна з дійсних цілей політики реприватизації.

Ярослав Жаліло вважає, що головною метою державної політики у сфері власності повинен бути пошук власника, який зможе найбільш ефективно використати ресурси, які те чи інше підприємство має або може мати. Найвища ціна приватизації не повинна бути метою державної політики. На думку експерта, в Україні за 13 років роздержавлення власності не створено ефективного, дієвого механізму управління державною власністю. Тому державі слід продовжувати політику приватизацію і забезпечувати захист, недоторканість приватної власності на всіх рівнях.
^

Питання 2. Які проблеми вирішить перегляд приватизації?


З цього питання найбільш активно висловлювалися представники НУО та незалежні експерти. Висловлені думки стосувалися як загально-теоретичного аспекту цього питання, так і конкретного його прояву в умовах українського сьогодення. Фактично жоден з учасників не вважає, що реприватизація може мати які-небудь позитивні наслідки для суспільства. Переважно висловлювалася думка, що реальні проблеми економічного або соціального розвитку України не будуть вирішені у цьому процесі. Зокрема, були висловлені такі думки:

На думку Олександра Пасхавера, перегляд приватизації вирішить лише одну проблему – зміни власників відповідних об’єктів, переходу їх в інші руки. Також не варто очікувати, що повернення тих чи інших підприємств до державної власності гарантуватиме отримання державою прибутків від їх діяльності, адже існує цілий ряд схем незаконного вилучення прибутків приватними структурами навіть з державних підприємств, наприклад через механізм управління.

На думку Володимира Грановського, існує висока ймовірність того, що реприватизації стане засобом „економічної помсти” та нечесної конкуренції з боку нової влади. Таким чином влада намагатиметься обмежити ресурси фінансово-промислових груп, які можуть підтримувати опозицію.

На думку Наталії Іщенко, реприватизація сама по собі може бути „хабаром” виборцям від нової влади.

Також було згадане питання використання коштів, які можуть бути отримані від повторної приватизації відповідних об’єктів. На думку учасників круглого столу, небезпечним було б витратити ці кошти загалом на покриття поточного дефіциту державного бюджету, зокрема на здійснення соціальних виплат. Слід враховувати, що це джерело коштів є невідновлюваним.

На думку Володимира Мельничука, у процесі вирішення цього питання влада повинна врахувати необхідність компенсації вкладникам Ощадбанку СРСР, які втратили свої заощадження.
^

Питання 3. Яких об’єктів може стосуватися реприватизація?


На загальну думку учасників круглого столу, нова українська влада, ставлячи питання реприватизації на порядок денний, не представила жодних критеріїв визначення того, приватизацію яких саме об’єктів необхідно переглядати. Єдиним загально відомим об’єктом, про який Президент України Віктор Ющенко говорив ще під час передвиборчої кампанії, є комбінат „Криворіжсталь”. Останнім часом Президент, різні представники Уряду та політики висловлювали дуже широкий спектр позицій щодо об’єктів, приватизацію яких необхідно переглядати, проте наводилась лише орієнтовна кількість цих об’єктів (5 підприємств, 150, 30 тощо), а критерії включення об’єктів до таких переліків не визначалися.

На думку Олександра Пасхавера, нова влада повинна дуже чітко обмежити коло підприємств, результати приватизації яких будуть переглядатися. За його пропозицією, це можуть бути підприємства, приватизація яких може бути пов’язана із тіньовими схемами фінансування передвиборчої кампанії на пост Президента України. Дуже небезпечною, на думку експерта, може бути ситуація, коли перегляд результатів приватизації може бути здійснений щодо будь-якого об’єкту.

У той же час заяви нової влади викликають певні питання. Наприклад, відомо, що від приватизації „Криворіжсталі” держава отримала коштів більше, ніж від приватизації усіх інших металургійних підприємств разом. Про цьому ця галузь української економіки працює вельми успішно. То ж чи не варто поставити питання про реприватизацію усіх металургійних підприємств?

На думку Михайла Чечетова, перегляд результатів приватизації буде здійснено щодо окремих об’єктів, і по кожному з таких об’єктів Уряд прийматиме серйозне і виважене рішення.
^

Питання 4. Який механізм реприватизації доцільний?


У ході обговорення цього питання учасники круглого столу звернули увагу на обмежене коло механізмів повернення приватизованих об’єктів у державну власність та зміни власника взагалі, які передбачені чинним законодавством України та практика застосування яких є відпрацьованою. Зокрема, було наголошено на тому, що основним механізмом реприватизації на сьогоднішній день є розривання угоди у судовому порядку на підставі невиконання новим власником своїх договірних зобов’язань, у першу чергу інвестиційних. Як повідомив Михайло Чечетов, на сьогоднішній день усі об’єкти за цим критерієм визначені, і щодо них ведеться відповідна робота, зокрема відбуваються судові процеси. На його думку, цей механізм і надалі застосовуватиметься Урядом. При цьому ті 151 об’єкт, приватизацію яких було скасовано, були досить невеликими, і їх власниками подекуди ставали випадкові люди, для яких репутація не має великого значення, і тому вони вважали за можливе не виконувати договірні зобов’язання. При цьому у приватизації великих стратегічних об’єктів взяли участь потужні фінансово-промислові групи, які мають кваліфікований менеджмент та юристів. Вони працюють на світових ринках і цінують свою репутацію, тому вони докладають зусиль, щоб не дати підстав звинуватити їх у невиконанні договірних зобов’язань.

Учасники круглого столу критично висловлювалися щодо можливих механізмів перегляду результатів приватизації, які на сьогодні неврегульовані законами України. Будь-який новий механізм повинен бути легітимним, і Уряд повинен пояснити його суспільству.

На думку Олександра Пасхавера, саме невиконання приватизаційних зобов’язань може бути підставою для здійснення зворотної операції. Для випадків невдалого господарювання нового власнику підприємства існує процедура банкротства. Експерт висловився критично щодо визначення „неефективного власника”, оскільки воно є дуже суперечливим.

У цьому контексті важливим є питання повернення коштів тим суб’єктам, у яких держава „забирає” приватизовані підприємства.

На думку Михайла Чечетова, можлива реприватизація тих чи інших об’єктів буде здійснюватись „цивілізовано”, що передбачає компенсацію коштів, сплачених державі переможцем приватизаційного конкурсу. Згідно з існуючою практикою, така компенсація здійснюється за рахунок коштів, отриманих від повторної приватизації відповідного об’єкту.

Інші учасники круглого столу говорили про те, що в останніх виступах представників нової влади щодо реприватизації питанню компенсації не надано потрібної уваги. Отже, можна зробити припущення, що компенсація не буде обов’язковою, і тоді слід говорити не про реприватизацію, а про націоналізацію.
^

Питання 5. Хто найбільше виграє і хто програє від перегляду результатів приватизації?


На думку більшості учасників обговорення, українське суспільство в цілому скоріш за все програє від перегляду результатів приватизації через ряд причин.

На думку Михайла Чечетова, занадто активне обговорення теми реприватизації викликає погіршення інвестиційного клімату у нашій країні та зниження довіри з боку іноземних інвесторів.

На думку Олександра Пасхавера, перегляд результатів приватизації викликає короткострокові ризики (певний шок від самого оголошення про початок реприватизації), середньострокові (невизначеність подальшої долі певного підприємства, галузі та національної економіки у цілому на час, коли буде здійснюватись процедура реприватизації) та довгострокові ризики (втрата довіри до держави з боку інвесторів, передусім іноземних). Ці ризики спричиняють здешевлення національного багатства країни.

Виграти від цього процесу, на думку експерта, можуть нові власники тих об’єктів, які будуть реприватизовані та приватизовані повторно. А програють ті, чиїми руками реприватизація буде проведена, оскільки їх звинуватять у всіх негативних наслідках цього явища.

На думку Людмили Кириченко, інвестори не підуть у країну, в якій різко змінюються правила щодо приватизації та власності. Програти можуть зокрема співробітники приватизованих підприємств, які сьогодні успішно працюють, оскільки немає впевненості, що держава або інший новий власник зможе забезпечити заробітної плати та інших благ. Будь-яка перевірка того чи іншого підприємства призведе до дестабілізації його роботи.

На думку Володимира Грановського, єдина сторона, яка виграє від цього – нова влада, адже це підтвердить серйозність передвиборчих заяв, а отже підвищить довіру виборців. Проте цей ефект буде короткостроковим, оскільки більшість українців навряд чи відчує якісь вигоди від реприватизації.

На думку Ярослава Жаліла, постраждати можуть самі підприємства, щодо яких буде проводитися процедура реприватизації, оскільки нові власники можуть старатися отримати наостанок максимум вигоди від цих підприємств і залишити на них „голі стіни”. Адже це є природною поведінкою бізнесмена.

Наталія Іщенко вважає, що реприватизація зашкодить не лише стосункам держави та інвесторів. В Україні може відновитися велика кількість корпоративних скандалів, які супроводжували процеси зміни власників різних об’єктів. Більш того, деякі скандали можуть вийти на міжнародний рівень. Як приклад вона привела заяви колишнього керівника „Градобанку” В. Жердицького про його намір повернути певні підприємства у власність банку.



Схожі:

Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconРеприватизація: вигоди та втрати Круглий стіл
Агентство управління громадськими зв’язками Міжнародний центр перспективних досліджень
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconЗвіт про проведення круглого столу "бачення ринку транспортних послуг у майбутньому києві"
Звіт про проведення круглого столу “бачення ринку транспортних послуг у майбутньому києві”
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconЗвіт про проведення круглого столу "УКраїнська металургія: чи є перспективи?"
Українська металургія: чи є перспективи?”. Його мета – публічний діалог влади, керівників металургійних підприємств та асоціацій,...
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconНовини української асоціації інвестиційного бізнесу 16. 10. 2006р
В засіданні Круглого столу прийняли участь представники урядових органів, науковці, представники ринку та члени Української асоціації...
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconНовини української асоціації інвестиційного бізнесу 16. 10. 2006р
В засіданні Круглого столу прийняли участь представники урядових органів, науковці, представники ринку та члени Української асоціації...
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconЗвіт про проведення круглого столу "Бачення ринку житлово-комунальних послуг у майбутньому Києві"
Києві”. Його мета – вироблення спільного бачення майбутнього української столиці, незалежний аналіз стану ринку житлово-комунальних...
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconЗапрошення шановні Колеги! Щиро запрошуємо Вас до участі в роботі круглого столу «Роль аудиту у зміцненні фінансової стабільності»
Щиро запрошуємо Вас до участі в роботі круглого столу «Роль аудиту у зміцненні фінансової стабільності», що відбудеться 25 березня...
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconЗвіт про виконання плану роботи та бюджету за 4-й квартал 2009 і на підставі звіту Ревізійної комісії затвердили його. Схвалено також план роботи та тимчасовий бюджет Асоціації на перший квартал 2010 року
Роботу Регіонального представництва уаіб у Харкові, представлений його директором Ю. Животченком та визнала її задовільною. На засіданні...
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconМета круглого столу
КруглиЙ стіл “Державна політика підтримки інвестицій у сфері високих технологій в Україні”
Звіт про проведення круглого столу \"реприватизація: вигоди та втрати\" iconМета круглого столу
КруглиЙ стіл “перспективи розвитку виробництва провідних високотехнологічних компаній світу в Україні”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи