Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" icon

Проект "Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку" за підтримки Міжнародного фонду "



НазваПроект "Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку" за підтримки Міжнародного фонду "
Дата конвертації28.04.2013
Розмір332.2 Kb.
ТипДокументи
джерело

Одеська міська громадська організація «Лицем до лиця»

Проект “Самоорганізація населення – важливий фактор місцевого розвитку” за підтримки «Міжнародного фонду “Відродження”


Одеса

Стан місцевої нормативної бази локальної демократії у м. Одесі

У ході виконання проекту аналізувалися нормативно-правові акти, ухвалені Одеською міською радою та її виконавчим комітетом за період 1997-2007 років в частині, що стосується регламентації різних форм локальної демократії. Зокрема, аналізувалися питання створення і діяльності громадських і благодійних організацій, органів самоорганізації населення, а також створення умов для впровадження в практику таких форм участі громадян в управлінні місцевими справами, як загальні збори, громадські слухання, місцеві ініціативи, робота зі скаргами та зверненнями громадян та ін.

Чинне законодавство України тільки рамково регламентує більшість питань розвитку локальної демократії, делегуючи деталізацію і насичення законодавчих норм (перш за все Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») на рівень органів місцевого самоврядування, які закріплюють ці норми в статутах територіальних громад.

Не зважаючи на те, що з моменту ухвалення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пройшло більше 10 років, Одеська міська рада так і не прийняла Статут територіальної громади міста Одеси (далі – Статут). Таким чином, Одеса виявилася єдиною з міст, що потрапили у сферу моніторингу, де досі не ухвалений цей ключовий локальний нормативно-правовий акт. Враховуючи, що саме в Статуті повинні закладатися правові основи для розвитку різних форм локальної демократії (а відносно деяких форм локальної демократії Статут є єдиним нормативним джерелом), подібна ситуація фактично повністю виключає можливість їх легальної реалізації на території міста.

Це твердження повною мірою стосується громадських слухань, а також реалізації права на внесення місцевих ініціатив на розгляд Одеської міської ради. І якщо по відношенню до громадських слухань Статут є єдино можливим способом регламентації їх проведення, то регламентація права на місцеві ініціативи могла би бути здійснена шляхом ухвалення окремого спеціального документу, що визначає, перш за все, процедурні питання, розвиваючи ст. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проте, обидві спроби затвердити проекти рішення Одеської міської ради «Про порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Одеської міської ради», які були зроблені в 2000 і 2005 роках, виявилися невдалими. Як результат, в місті на момент проведення цього дослідження не були створені належні умови для реалізації права на внесення місцевих ініціатив, а також для проведення громадських слухань.

У зв'язку з відсутністю Статуту територіальної громади на локальному рівні в Одесі немає деталізації порядку призначення і проведення місцевих виборів - виборів депутатів міської ради і міського голови. Хоча слід визнати, що така ситуація не створює яких-небудь додаткових труднощів в процесі участі громадян у виборчому процесі, оскільки норми виборчого права України фактично не дають якої-небудь свободи органам місцевого самоврядування щодо регламентації цієї форми безпосередньої демократії.

Надзвичайно негативно відсутність Статуту позначається на можливості проведення місцевих референдумів, що істотно обмежує можливості членів територіальної громади міста на реалізацію цієї форми локальної демократії. Подібного роду правова регламентація була б виправданою, оскільки це питання вкрай слабо врегульоване на рівні загальнодержавних норм (перш за все, застарілого Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми»). Тому відсутність додаткових правових норм, в яких би регламентувалися окремі процедурні питання ініціювання, підготовки та проведення місцевих референдумів, явно не сприяє створенню умов для жителів міста в реалізації ними свого кон-ституційного права на безпосередню участь у вирішенні питань місцевого значенні.

З іншого боку, Одеська міська рада приділяє істотну увагу регламентації статусу органів самоорганізації населення. Рівень нормативно-правової бази, що створює умови для створення та діяльності органів самоорганізації населення, є найкращим серед усіх міст, що потрапили в сферу моніторингу.

Прийняте 14 січня 2002 року Одеською міською радою рішення № 3374-ХХІІІ «Про органи самоорганізації населення в місті Одесі» стало своєрідним продовженням першого рішення з даного питання, яке було ухвалено в 1999 році (рішення №188-ХХІІІ від 14 вересня 1999 р. «Про затвердження Положення про органи самоорганізації населення міста Одеси»), тобто ще до затвердження Закону України «Про органи самоорганізації населення». Вказане рішення (з урахуванням прийнятих надалі трьох наступних рішень, якими вносилися правки до рішення № 3374-ХХІІІ) повною мірою деталізувало найбільш проблемні положення чинного законодавства України в частини, що стосується створення, організації діяльності та ліквідації органів самоорганізації населення.

Зокрема, були врегульовані питання визначення системи органів самоорганізації населення на території міста, принципів їх діяльності; порядку скликання загальних зборів (конференцій) по ініціюванню створення органів самоорганізації населення, а також обранню їх персонального складу; деталізована процедура проведення виборів голови, заступника (заступників) голови, секретаря і членів органу самоорганізації населення, а також документування результатів виборів; визначений термін, на який обирається персональний склад органу самоорганізації населення; підстави для дострокового припинення повноважень його членів; введено в обіг поняття «ревізійна комісія органу самоорганізації населення» і регламентовані принципи її формування; закріплені основи фінансового і матеріально-технічного забезпечення діяльності органів самоорганізації і т.д.

Окремо, слід звернути увагу на закріплення в рамках рішення «Про органи самоорганізації населення в місті Одесі» положень, що стосуються забезпечення гарантій діяльності і відповідальності органів самоорганізації населення. Враховуючи, що чинне законодавство фактично обходить ці питання своєю увагою, встановлення подібних норм слід визнати виправданим і вкрай необхідним. Окрім цього, слід вітати регламентацію в рамках окремого додатку до даного рішення порядку легалізації органів самоорганізації населення в місті Одесі, а також затвердження форми свідоцтва про реєстрацію органу самоорганізації населення. Нажаль, вказані питання досі повністю або частково знаходяться поза сферою правового регулювання на державному рівні, що підтверджує особливу цінність відповідних положень, закріплених рішенням міської ради.

Прийняті надалі Одеською міськрадою локальні нормативно-правові акти у сфері самоорганізації населення в цілому були направлені на розвиток основних принципів і підходів, які були закладені у рішенні від 14 січня 2002 р. № 3374-ХХІІІ з метою створення умов для забезпечення поточної діяльності органів самоорганізації населення. Серед них виділимо такі:

- встановлення пільгової орендної плати у розмірі одна гривня в рік за все займане органом самоорганізації населення приміщення незалежно від його площі в будинках і спорудах, що знаходяться в комунальній власності міста (наприклад, рішення Одеської міської ради від 21 грудня 2007 р. № 2135-V «Про пільги по орендній платі громадським і добродійним організаціям»). Надалі, міськрада визначила, що приміщення, займані органами самоорганізації населення, що діють на рівні мікрорайонів, житлових комплексів і селищ, передаються їм в постійне користування (рішення Одеської міської ради від 21 грудня 2007 р. № 2138-V «Про внесення змін та доповнень до Положення про органи самоорганізації населення в місті Одесі, затверджене рішенням Одеської міськради № 3374-ІІІ від 14.01.2002 р. «Про органи самоорганізації населення в місті Одесі»);

- щорічне виділення, починаючи з 2003 року, бюджетних коштів для реалізації органами самоорганізації населення власних повноважень (наприклад, рішення Одеської міської ради від 28 грудня 2004 р. № 3479-IV «Про бюджет міста Одеси на 2005 рік»);

- включення щорічно, починаючи з 2004 р., в перелік пріоритетних проблем, що вирішуються за допомогою механізму соціального замовлення, спеціальної номінації, спрямованої на розвиток системи органів самоорганізації населення. Починаючи з 2006 року органи самоорганізації населення включені до категорії можливих учасників конкурсу соціальних проектів з використанням механізму соціального замовлення (наприклад, рішення Одеської міської ради від 5 квітня 2007 р. № 1126-V «Про затвердження Програми розв’язання пріоритетних соціальних проблем м. Одеси з використанням механізму соціального замовлення в 2007 році»).

- створення першого і єдиного в Україні самостійного виконавчого органу при міській раді, покликаного забезпечувати співпрацю міської влади з органами самоорганізації населення – Управління з питань взаємодії з органами само-організації населення (рішення Одеської міської ради від 27 червня 2006 р. № 59-V «Про створення Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради») і т.п.

Серед названих вище інновацій особливе місце слід відвести рішенню Одеської міської ради від 18 листопада 2003 року № 1938-ХХІV «Про матеріально-технічне забезпечення органів самоорганізації населення». Завдяки даному акту органи самоорганізації населення вперше по заявках, поданих до відповідної райадміністрації, змогли отримати меблі, оргтехніку, канцприладдя і тому подібне, придбані за бюджетні кошти.

15 червня 2004 року Одеською міською радою було затверджено рішення № 2683-ІV «Про механізм наділення органів самоорганізації населення міста Одеси окремими повноваженнями Одеської міської ради, передачі фінансів та майна». Слід визнати, що дане рішення є до сих пір єдиним в Україні у своєму роді: воно закладає механізм делегування повноважень не по якомусь конкретному напряму соціально-економічного або культурного розвитку міста, а по будь-якому з повноважень міської ради (за винятком віднесених до виключної компетенції міської ради). Дане рішення закріплює детально розписаний механізм наділення органів самоорганізації населення частиною повноважень міськради, фінансами та майном на основі укладання спеціальних договорів. При цьому, тут передбачається можливість ініціювання даного процесу як з боку органу місцевого самоврядування, так і з боку населення за умови обов'язкового взаємного узгодження волі кожної зі сторін. Проте, слід визнати, що вказане рішення досі залишається не реалізованим. Єдина спроба по впровадженню його положень була зроблена в грудні 2005 року, однак міська рада відклала на невизначений термін ухвалення рішення по проектах, підготовлених за ініціативою трьох органів самоорганізації населення про делегування ним окремих повноважень Одеської міської ради, фінансів та майна.

В цілому ж слід позитивно оцінити спробу вироблення міською владою Одеси системної власної політики щодо органів самоорганізації населення. Показовим в цьому плані є рішення Одеської міської ради від 21 грудня 2007 р. № 2088-V «Про затвердження Програми розвитку органів самоорганізації населення в м. Одесі на 2008-2011 роки». Окрім цього, в Плані соціально-економічного і культурного розвитку міста Одеси на 2007 рік вперше з'явився окремий розділ «Органи самоорганізації населення», який передбачив форми і механізми участі останніх в реалізації даного Плану (рішення Одеської міської ради від 05 квітня 2007 р. № 1122-V «Про затвердження Програми соціально-економічного і культурного розвитку м. Одеси на 2007 рік»).

Звертає на себе також увагу і той факт, що протягом останніх 4 років (починаючи з 2004 року) виконавчий комітет Одеської міської ради з нагоди святкування Дня місцевого самоврядування в Україні регулярно відзначає внесок в розвиток місцевого самоврядування органів самоорганізації населення, нагороджуючи керівників найбільш активних органів самоорганізації населення Почесними грамотами міської ради (наприклад, рішення виконкому Одеської міської ради від 13 грудня 2007 р. № 1601 «Про нагородження Почесною грамотою виконкому Одеської міськради»).

Як негативний момент в системі взаємин органів самоорганізації населення з органами місцевого самоврядування міста Одеси можна виділити ухвалення Одеською міською радою рішення від 04 липня 2007 р. № 1455-V «Про розгляд протесту в. о. прокурора Одеської області на рішення Одеської міської ради від 28 січня 2005 р. № 3592-ІV «Про надання згоди на створення за ініціативою жителів органу самоорганізації населення – комітету мікрорайону «Чорноморка ПС» в м. Одесі». Вказане рішення, в основу якого були покладені достатньо сумнівні аргументи, призвело до відміни раніше ухваленого рішення, яким міська рада дала згоду на створення вказаного органу самоорганізації населення. З іншого боку, в діяльності Одеської міської ради не зафіксовано жодного випадку відмови в наданні згоди на створення таких органів на підставі ініціативи жителів міста. В цілому ж, станом на кінець 2007 року Одеська міська рада надала згоду на створення 45 органів самоорганізації населення, що діють на рівні мікрорайонів та будинків.

Відсутність в м. Одесі Статуту також негативно позначається на правовій регламентації загальних зборів членів територіальної громади. Згідно ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ключові питання, пов'язані з організацією проведення загальних зборів, повинні вирішуватися на рівні Статуту. Зважаючи на відсутність даного документу, в місті належним чином здійснена правова регламентація тільки загальних зборів, на яких вирішуються питання, пов'язані із створенням, організацією діяльності та ліквідації органів самоорганізації населення. Відповідні норми містяться, в основному, в розділі ІІ «Загальні збори жителів та конференції їх представників. Порядок обрання, структура і форми діяльності органів самоорганізації населення» Положення про органи самоорганізації населення в місті Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14 січня 2002 року № 3374-ХХІІІ. Слід підкреслити, що автори Положення не відтворили помилку законодавця, який в статті 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачив проведення загальних зборів громадян, а не членів територіальної громади або жителів, що призводить до протиріч не лише тільки із статтею 1 цього ж Закону, але і зі світовими демократичними стандартами. У тексті відповідного Положення мова йде якраз про проведення загальних зборів (конференцій) жителів за місцем проживання.

Положення, зокрема, передбачає чіткі критерії, що регламентують порядок проведення конференцій членів територіальної громади. Так, в ньому визначені мінімальні квоти представництва на конференціях, визначено коло питань, що відносяться до компетенції загальних зборів (конференцій), порядок ухвалення і оформлення рішень тощо.

В той же час слід визнати, що відсутність в правовій базі територіальної громади міста необхідних норм, що регламентують порядок проведення загальних зборів (конференцій) може стати на практиці серйозною загрозою для ефективної реалізації цього права членами територіальної громади (дане твердження в існуючих умовах не стосується лише питань створення, організації діяльності та ліквідації органів самоорганізації населення).

Не дивлячись на відсутність в місті Одесі Статуту територіальної громади, за аналізований період органи місцевого самоврядування приділяли певну увагу регламентації інших форм локальної демократії. Так, заслуговує на увагу створення та діяльність Молодіжного виконкому при виконавчому комітеті міської ради, а також створення міської Молодіжної ради. При цьому рішеннями органів місцевого самоврядування встановлювалися механізми практичної участі даних молодіжних структур у виробленні і реалізації міської молодіжної політики. Показовим в цьому плані є, наприклад, рішення Одеської міської ради від 9 листопада 2005 р. № 4831-ІV «Про затвердження Концепції розвитку участі молоді і неповнолітніх дітей у вирішенні проблем територіальної громади міста на 2005-2015 роки «Молода громада».

5 квітня 2007 р. рішенням Одеської міської ради № 1166-V була затверджена Концепція партнерства жителів і органів місцевого самоврядування в м. Одесі. До основних цілей даної Концепції віднесені питання залучення громадян міста до розробки і ухвалення рішень на рівні місцевого самоврядування; визначення першочергових і пріоритетних проблем міста на рівні мікрорайонів; перетворення громадян м. Одеси на активних партнерів міської влади в реалізації тих чи інших проектів; впливу на формування громадської думки по важливих питаннях життя міста шляхом проведення роз'яснювальної роботи серед населення; вирішення проблем відновлення зв'язку виборців з депутатським корпусом та багато іншого.

Окрім цього, заслуговує безумовної уваги і схвалення діяльність органів місцевого самоврядування по інформуванню жителів міста про свою діяльність. Зокрема, рішенням від 4 лютого 2004 р. № 2192-ІV була затверджена Міська програма підтримки ЗМІ і сприяння розвитку інформаційної сфери на 2004-2006 рр. Завдяки даному та іншим актам, що приймалися в наступні роки, забезпечується підтримка діяльності офіційного сайту міста, що є, по визнанню багатьох експертів, одним з кращих в Україні.

Таким чином, слід зробити висновок, що органи місцевого самоврядування міста Одеси роблять спроби за допомогою місцевих нормативно-правових актів врегулювати окремі питання розвитку безпосереднього народовладдя. Перш за все, вказане твердження відноситься до регламентації статусу органів самоорганізації населення. Проте досягнутий рівень нормативно-правового забезпечення цих процесів для більшості інших форм локальної демократії є поки недостатнім, особливо в частині, що стосується регламентації різних процедурних питань, які вини-кають в ході реалізації права громадян на участь в управлінні місцевими справами.

Вихід з ситуації, що склалася, вбачається у негайному ухваленні Одеською міською радою Статуту територіальної громади міста Одеси, насиченні його положеннями, спрямованими на розвиток різних форм локальної демократії. Крім того, було б доцільно розглянути можливість ухвалення міською радою окремих спеціалізованих актів, регламентуючих відповідні питання місцевого розвитку. Наприклад, мова може йти про ухвалення міською радою рішення «Про затвердження Положення про порядок внесення місцевих ініціатив на розгляд Одеської міської ради» та інших, спрямованих на створення нормативно-процедурного забезпечення реалізації конкретних форм локальної демократії в місті.


^ Стан локальної демократії у м. Одесі за оцінками громадськості

В соціологічному опитуванні у м. Одесі взяли участь 76 громадських експертів – керівників громадських утворень, серед яких 52 особи або 68,4% склали керівники громадських організації та 24 особи або 31,6% – голови органів СОН. Серед громадських експертів Одеси було 34 чоловіків (44,7%) та 42 жінки (55,3%).

^ Стаж громадської діяльності експертів складає: до одного року – 7,9%; від одного року до п'яти років – 36,8%; від п'яти до десяти років – 23,7%; більше десяти років – 31,6% (найбільше значення серед усіх досліджуваних міст).

За рівнем освіти серед одеських громадських експертів були відсутні особи з початковою, неповною середньою (8-9 класів) та повною середньою (10-11 класів, СПТУ) освітою. Із середньою спеціальною освітою (технікум, коледж) – 7,9%, вищою або неповною вищою освітою – 71,0%; закінчили аспірантуру та мають вчений ступінь – 21,1% (найвищий рівень серед усіх досліджуваних міст).

^ За віковими групами одеські громадські експерти розподілилися наступним чином: до 18 років – не було; 18-25 років – 5,3%; 26-35 років – 5,3%; 36-45 років – 10,5%; 46-54 роки – 23,47%; 55-60 років – 18,4%; 61-65 років – 13,2%; 66-70 років –7,9%; 71-75 років – 7,9%; старших за цей вік – не було. Отже, віковий діапазон гро-мадських експертів Одеси виявився найбільш широким серед усіх досліджуваних міст.

Нижче наведено аналіз думок громадських експертів Одеси з питань відкритості діяльності органів місцевого самоврядування, засобів інформування громадськості, можливості та ефективності участі громадськості в управлінні місце-вими справами, можливості здійснення ними громадського контролю діяльності органів влади та посадових осіб, реакції влади на звернення громадян, оцінка розвиненості різних форм локальної демократії та ступінь задоволення респондентів загальним рівнем співпраці громади із владою за період 1998-2007 років.

^ Основними джерелами інформації про діяльність органів місцевого самоврядування (міськради, міськвиконкому, міського голови), яку отримує переважна більшість опитаних одеситів, виявилася офіційна інформація, розміщена в ЗМІ (81,6%). А більше чверті (26,3%) одеських респондентів отримують вказану інформацію завдяки їх безпосередньому спілкуванню з посадовими особами органів місцевого самоврядування. Для порівняння, середні значення вказаних показників по усіх обстежених регіонах України складають відповідно 73,6% та 43,4%.

Серед опитаних одеситів добре і відносно добре інформованими про діяльність органів місцевого самоврядування вважають себе 63,2% респондентів.

Оцінюючи за 5-бальною шкалою ефективність різних джерел інформації про діяльність органів місцевого самоврядування, одеські респонденти частіше за все оцінювали оцінками чотири бали телевипуски державного місцевого ТБ та місцеві газети (відповідно 50,0 і 39,5%), а найнижчими оцінками два бали – роботу місцевого радіо (34,2%).

Своє володіння інформацією, що міститься у законодавчих та інших нормативних актах, про діяльність органів місцевого самоврядування у сфері розвитку локальної демократії за тією ж 5-бальною шкалою одеські респонденти переважно оцінили 3-4 балами: на ці оцінки припало у цілому 76,3% відповідей громадських експертів.

Свою інформованість щодо особистої можливості брати безпосередню участь у розробці та ухваленні рішень і розпоряджень органами місцевої влади по усуненню недоліків і поліпшенню різних сторін життя міста (району), а також інформованості інших членів громади з цього питання як достатню оцінили лише 31,6% опитаних (найнижчий рівень серед усіх досліджених регіонів). У той же час 55,2% респондентів вважають свій рівень інформованості недостатнім або взагалі не мають такої інформації. Для порівняння, середні значення вказаних показників по усіх обстежених регіонах України складають відповідно 34,9% та 65,1%.

Значний інтерес для реалізації мети дослідження уявляє думка респондентів щодо джерел інформації з питань локальної демократії, через які жителі отримують інформацію про роботу місцевої влади. З чималого переліку різних джерел такої інформації, запропонованих респондентам, вони віддали перевагу місцевому телебаченню (94,7%) та місцевій пресі (92,1%). Усі решта джерела високою популярністю серед громадських активістів Одеси як джерела інформації про локальну демократію не користуються.

Але якщо казати про сумарну оцінку рівня інформованості жителів Одеси про діяльність місцевої влади, то вважають рівень цієї інформованості швидше високим лише 15,8% опитаних (причому однозначно позитивної відповіді на це запитання не дав жодний респондент), а швидше низьким та однозначно низьким вважають цей рівень разом 76,3% респондентів. Для порівняння, середні значення вказаних показників по усіх обстежених регіонах України складають відповідно 32,4% та 55,7%.

Стосовно найбільш дієвих форм інформування владою населення міста про свою діяльність найвищий рейтинг у громадських експертів Одеси отримала місцева преса (86,8%), місцеве телебачення (84,2%) та зустрічі жителів з депутатами (60,5%). Найнижчим рейтингом серед респондентів користуються оголошення, вивіски, рекламні щити, біг-борди на території міста (23,7%), та листівки, які розносять жителям по будинках (23,7%).

Але інформованість жителів про можливість участі у вирішенні разом із владою життєвих проблем громади – це ще не громадська активність. Громадську активність проявляють громадяни, які намагаються безпосередньо брати участь у підготовці та прийнятті актів органів місцевої влади. Так, серед опитаних одеситів досить часто доводилося особисто брати участь у підготовці та ухваленні рішень і розпоряджень органами місцевого самоврядування (міськради, міськвиконкому, міського голови) лише 7,9% опитаних (найнижчий рівень серед усіх досліджуваних міст), а рідко – 47,4%. Ніколи у цьому не брали участі 44, 7% респондентів Одеси.

Серед тих респондентів, хто безпосередньо брав участь у підготовці та ухваленні вказаних рішень і розпоряджень за їх власною ініціативою – 33,3% (в середньому по досліджених регіонах – 47,2%), а за ініціативою органів місцевого самоврядування – 66,7% опитаних (в середньому по досліджених регіонах – 52,8%).

Оцінюючи ефективність рішень і розпоряджень, у підготовці та ухваленні яких громадські експерти Одеси брали участь, ^ 33,3% з них вважають, що їхні пропозиції були прийняті і враховані в остаточній редакції рішення (розпорядження), 61,9% стверджують, що їхні пропозиції були тільки взяті до відома, і 4,8% опитаних вважають, що їхні пропозиції взагалі не були взяті до уваги.

Щодо того, наскільки автори пропозицій були проінформовані про резуль-тати ухвалених рішень та розпоряджень, в підготовці яких вони брали безпосередню участь, про результати були сповіщені особисто 14,3% опитаних, дізналися про це за власною ініціативою 33,3%, узнали про результати на відкритих засіданнях, куди вони були запрошені, – 33,3%, дізналися про результати завдяки інформації в ЗМІ 19,1%, і серед опитаних одеситів не виявилося жодного, для кого така інформація залишилася недоступною.

Показовою є думка респондентів стосовно того, який вплив справляють жителі Одеси на все, що стосується діяльності місцевої влади по розвитку міста та вирішенню його проблем. Жодний експерт не підтримав точку зору, що цей вплив є дуже великим. Просто великим його вважають 15,7% опитаних (для порівняння, середні значення вказаних показників по усіх обстежених регіонах України складають відповідно 6,8% і 23,0%). Більшість респондентів (71,1%) вважають, що цей вплив є малим і незначним (для порівняння: середнє значення цього показника по усіх обстежених регіонах України складає 53,6%), а 13,2% вважають, що взагалі ніякого впливу одесити на діяльність місцевої влади не мають.

А от стосовно того, чи хотіли б рядові жителі міста мати такий вплив, пере-важна більшість респондентів (76,3%) вважає, що такий вплив жителі хотіли б мати.

Дослідження того, на скільки активісти громадського сектору Одеси інформовані про можливість використання існуючих законодавчих актів для здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб показало, що дізналися про це за власною ініціативою 52,6% респондентів; через ЗМІ про це дізналися 23,7% опитаних, а на відкритих засіданнях, на які їх запрошували, таку інформацію отримали 13,2% респондентів. І взагалі такої інформації не мали у своєму розпорядженні 18,4% опитаних.

Відповіді респондентів на запитання, чи доводилося їм особисто брати участь у здійсненні громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування таі їх посадових осіб показали, що часто брали у цьому участь 13,2% опитаних, зрідка – 47,3% і 39,5% жодного разу не брали у цьому участі.

Серед тих, хто брав участь у здійсненні громадського контролю, за своєю ініціативою це робили ^ 39,1% опитаних, за ініціативою громадської організації або органу СОН 43,5% та за ініціативою органів місцевого самоврядування – лише 17,4%.

Досить інформативним є аналіз того, у яких формах здійснювався громадський контроль, в якому брали участь опитані громадські експерти Одеси. У громадському контролі у вигляді звітів посадових осіб, з якими можна було познайомитися під час спеціальних засідань з вільним доступом громадськості, брало участь 26,3% опитаних; у громадських слуханнях по проектах актів органів місцевого самоврядування або за підсумками їх впровадження взяли участь 21,1% респондентів; з особистою участю опитаних як членів колегіальних органів місцевого самоврядування (міськради, міськвиконкому, райадміністрації) це було пов’язано у 5,3%, а з участю у роботі таких громадських організацій, як „Громадський контроль”, комітет захисту прав споживачів та інших це було пов'язано у 15,8% опитаних; а з інформацією з цього приводу безпосередньо ознайомилися на веб-сайті органу місцевого самоврядування з можливістю вільного доступу до всіх ухвалених рішень і розпоряджень 5,3% опитаних.

Серед тих громадських експертів Одеси, хто брав безпосередню участь у практичному здійсненні громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, відмітили такі сторони діяльності органів місцевої влади, до яких це відносилося: ухвалення актів міською радою та її виконавчими органами – 34,8%; виконання ухвалених рішень і міських програм – 68,8%; реакція посадових осіб на скарги і звернення громадян – 43,5%; робота міських інспекцій (по торгівлі, по архітектурному контролю, по благоустрою та ін.), покликаних протидіяти незаконної діяльності юридичних та фізичних осіб – 17,4% від числа тих, хто брав безпосередню участь у здійсненні громадського контролю.

У ході дослідження виявилося, що реакція на звернення респондентів в органи місцевого самоврядування Одеси (міськраду, міськвиконком), до посадових осіб із заявами та пропозиціями з поліпшення різних сторін життя міста була такою: отримали відповідь своєчасно і достатньо конкретного змісту 26,3% з числа опитаних; отримали відповідь із затримкою та у вигляді відписки – 50,0% (найвищий показник серед усіх досліджених міст України); взагалі не отримали ніякої відповіді 13,2%. Ніколи не доводилося звертатися 15,8% респондентів.

Оцінюючи ефективність реакції органів місцевої влади та посадових осіб на звернення самих респондентів, ^ 37,9% вважають, що органами влади та посадовими особами вживалися конкретні заходи у відповідь на їхні звернення. 62,1% же опитаних вважають, що конкретних заходів не вживалося.

На звернення надати пропозиції щодо того, як зробити громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб більш систематичним та ефективним, одеські громадські експерти висловили чимало конкретних пропозицій, зокрема:

Необхідно надати можливість спеціалізованим громадським організаціям за спрощеною процедурою (не через суди) зупиняти протиправні дії посадових осіб. Важливою мірою для забезпечення громадського контролю є забезпечення гласності; необхідне об'єднання громадських організацій, проведення громадських слухань, інформування (щокварталу), що зроблене по заявах жителів, органів СОН, організацій, а також по кабельному ТБ. Необхідно владі виявити зацікавленість і продемонструвати її громаді міста. Виступи по телебаченню тих, що здійснюють громадський контроль, розширити у цьому права органів СОН; проводити наради органів місцевого самоврядування з представниками громадського контролю органу СОН не рідше одного разу в декаду кожного місяця. Необхідно повернутися до мажоритарної системи виборів і відновити районні ради м. Одеса. Наділити органи СОН повноваженнями щодо громадського контролю; структурувати вертикаль локальної демократії. Регулярно проводити по важливих питаннях, що стосуються життя територіальної громади, громадські слухання, забезпечити відкритість діяльності і свободу отримання інформації про діяльність міськради, райадміністрацій, надавати звітність вказаних органів перед територіальними громадами, їх прозорість.

Цілий блок питань було присвячено з’ясуванню думок експертів з приводу того, якою мірою за період з 1998 по 2007 рік в місті Одесі для вирішення найактуальніших проблем життя громади використовувалися такі основні форми локальної демократії, як місцеві ініціативи, загальні збори, місцеві референдуми, громадські слухання та діяльність органів СОН. Аналіз процесів впродовж цього десятиріччя проведено із розбивкою на три періоди.

^ У період з 1998 до 2002 року (до виборів включно) основні форми локальної демократії вважалися такими, що використовувались активно, такою частиною опитаних експертів: місцеві ініціативи – 5,3%; загальні збори – 10,5%; місцеві референдуми – 21,1%; громадські слухання – 10,5%; діяльність органів СОН – 63,2%.

Використовувались рідко: місцеві ініціативи – 26,3%; загальні збори – 23,7%; місцеві референдуми – 10,5%; громадські слухання – 2,6%; діяльність органів СОН – 18,4%.

Взагалі не використовувалися: місцеві ініціативи – 68,4% респондентів; загальні збори – 65,8%; місцеві референдуми – 68,4%; громадські слухання – 86,8%; діяльність органів СОН – 18,4%.

У період з 2002-2006 (до виборів включно) основні форми локальної демократії в Одесі вважалися такими, що використовувались активно, такими відсотками опитаних експертів: місцеві ініціативи – 10,5%; загальні збори – 28,9%; місцеві референдуми – 7,9%; громадські слухання – 39,5%; діяльність органів СОН – 57,9%.

Використовувались рідко: місцеві ініціативи – 23,7%; загальні збори – 28,9%; місцеві референдуми – 15,8%; громадські слухання – 5,3%; діяльність органів СОН – 23,7%.

Взагалі не використовувалися: місцеві ініціативи – 65,8% респондентів; загальні збори – 42,1%; місцеві референдуми – 76,3%; громадські слухання – 55,3%; діяльність органів СОН – 10,5%.

У період з 2006 року (після виборів) до 2007 року основні форми локальної демократії в Одесі вважалися такими, що використовувались активно, такими відсот-ками опитаних експертів: місцеві ініціативи – 42,1%; загальні збори – 36,8%; місцеві референдуми – 13,2%; громадські слухання – 23,7%; діяльність органів СОН – 57,9%.

Використовувались рідко: місцеві ініціативи – 23,7%; загальні збори – 39,5%; місцеві референдуми – 21,1%; громадські слухання – 21,1%; діяльність органів СОН – 28,9%.

Взагалі не використовувалися: місцеві ініціативи – 34,2% респондентів; загальні збори – 23,7%; місцеві референдуми – 65,8%; громадські слухання – 55,3%; діяльність органів СОН – 13,2%.

Для кращого знайомства із характером діяльності громадських утворень, які представляли респонденти, їм було запропоновано вказати, в яких з 18 перелічених сфер життєдіяльності територіальної громади міста Одеси їхні громадські організації та органи СОН беруть найбільш активну участь. Виявилося, що найбільше уваги організації громадських експертів привертають такі сфери, як благоустрій території (63,2% опитаних), ремонт доріг (47,4%), вивезення сміття (44,7%), екологічна ситуація (42,1%) та ін.

Менш за все, на думку респондентів, громадські організації та органи СОН Одеси переймаються питаннями зайнятості населення та медичного обслуговування.

Важливим показником суб’єктивної оцінки ефективності взаємодії влади і громади є міра задоволеності громадських лідерів співробітництвом з органами місцевої влади? В Одесі 13,2% громадських експертів виявилися однозначно задоволеними такою співпрацею; швидше задоволені нею 26,3%; швидше, не задоволені – 42,1%; а однозначно не задоволені 10,5%. Отже, своє негативне відношення до рівня співробітництва громадськості із органами влади висловили у цілому 52,6% респондентів, що трохи перевищує середній рівень по усіх обстежених регіонах (48,1%).

Нижче наведені відповіді на відкриті запитання анкети щодо того, які конкретно повноваження, на думку громадських експертів, мають бути делеговані місцевими органами влади громадським організаціям та органам СОН Одеси для розвитку різних форм локальної демократії та активної участі громади у вирішенні актуальних проблем міста:

Необхідно створити громадський відділ кадрів, за допомогою якого представники НДО і СОН могли б здійснювати контроль і мали можливість впливати на чиновників, мали право брати участь в розробці і контролі рішень органів влади, організовувати зустрічі з представниками влади, інформувати громадськість, НДО і органи СОН повинні мати право на узгодження з ними витратної частини бюджету міста. Необхідно затвердити матеріальне стимулювання їх роботи, право СОН обкладати локальними податками всі форми бізнесу на території мікрорайону СОН. Органи СОН та НДО повинні мати право здійснювати розвиток дозвілля, соціальну допомогу, працевлаштування, впорядкування. Місцеві власті повинні дати можливість НДО і органам СОН брати участь в роботі постійних комісій, виконкомів, сесій, колегій, проводити громадські експертизи проектів рішень, планів реконструкцій й забудови вулиць і мікрорайону. НДО та органи СОН повинні мати доступ на засідання профільних депутатських комісій, здійснювати контроль за роботою ЖЕКів, транспорту, обслуговуючих організацій, займатися соціальним обслуговуванням. Також повинні бути надані повноваження по контролю за санітарно-екологічним станом належної території, повноваження по перевірці ремонту квартир, будинків, роботі органів ЖКГ. У міру професійної "зрілості" комітету СОН слід постійно розширювати круг повноважень. Громадським організаціям та органам СОН необхідно надати повноваження для вирішення місцевих проблем жителів і повноваження, які дадуть можливість здійснювати широке представництво в міській раді інтересів територіальної громади через представників інститутів громадянського суспіль-ства, передача та будинків на баланс ОСМД, їх експлуатація, контроль за ЗМІ.

Опитані громадські експерти Одеси вважають, що основними недоліками в діяльності органів місцевої влади, що перешкоджають розвитку локальної демократії в місті і які необхідно усунути в першу чергу, є бюрократизм, корупція, закритість в ухваленні рішень (два респонденти). Також на дане запитання були надані наступні відповіді: кулуарне вирішення усіх питань у сфері ЖКГ; набір чиновників по суб'єктивних оцінках і особистій відданості; недостатність інформації про діяльність місцевої влади; відсутність тісного зв'язку з жителями; відірваність влади від громади; нерозуміння депутатами міської ради ролі органів СОН, а також слабка пропаганда їх діяльності серед населення; відписки на звернення фізичних та юридичних осіб. Необхідно усунути розрив між керівниками органів місцевого самоврядування і населенням міста, небажання ділиться владою, боязнь згуртованості громади, відсутність інтересу до життя пересічних громадян. Необхідний прямий зв'язок з властями (телефон довіри, швидкого реагування), оперативна підтримка комітетів СОН; конкретніше і доцільніше вирішувати питання органів СОН, в т.ч. фінансування, зацікавленість органів місцевої влади в реалізації ініціатив громадських організацій.

Стосовно недоліків у діяльності громадських організацій та органів СОН опитані громадські експерти висловили наступні думки:

Важливим недоліком є відсутність повноважень у органів СОН, тому необхідно внести зміни до законодавства про передачу повноважень. Також у органів СОН і громадських організацій спостерігаються наступні недоліки: непрофесіоналізм і відсутність конструктивних підходів, боязнь контактів з владою, відсутність співпраці з владою, інертність та уміння уникнути відповідальність, недолік в професійних кадрах. Також були представлені наступні відповіді: необхідно провести ремонт приміщень органів СОН, надати повноваження органу РОВД з органом СОН в роботі впорядкування належної території. Важливими недоліками є: відсутність матеріального заохочення СОН, розмножувальної техніки, права звертатися до свого населення через кабельне телебачення, недостатня інформованість.

Стосовно того, які найбільш невідкладні проблеми життя Одеси та кожного району треба вирішувати зараз місцевій владі обов'язково спільно з громадськими організаціями та органами СОН, щоб досягти бажаного результату, думки громадських експертів виглядають наступним чином:

Реформування ЖКГ, профілактика наркоманії, алкоголізму, ВІЛ, СНІДУ (два респонденти). Також були представлені наступні відповіді: визначитися із статусом г Одеси: або це промисловий центр, або – курорт, вирішити проблему підтоплення в Суворовському районі, проблему медичної культури. Важливими проблемами, як вважають респонденти, є: підняття іміджу жінки, яка годує дину, післяпологовий патронаж, стан навколишнього середовища в зоні "Пересип - Лузанівка", відсутність плану розвитку міста, необхідно прийняти його на 10 років; Організацію вільного часу, соціальні питання, питання організації охорони здоров'я, дитячої безпритульності, оздоровлення, ветеранів війни, ухвалення статуту міста. В першу чергу необхідно також вирішити наступні проблеми: благоустрій дворів, дитячих майданчиків, невідкладна програма допомоги, ліквідація звалищ, ремонт доріг. Контролювати екологічний стан в межах мікрорайону, вирішити як здійснити вимоги Статуту міста, необхідно сприяти участі громадськості у вирішенні найважливіших завдань життя міста, об'єднанні ресурсів громадських організацій та органів місцевого самоврядування для вирішення проблем територіальної громади м. Одеси. Розвивати інфраструктуру транспорту.

Дехто з громадських експертів скористався наданою організаторами опитування можливістю висловити свою думку і внести пропозиції й по інших питаннях розвитку локальної демократії і підвищення ефективності громадського контролю у м. Одесі. Нижче наведені ці думки респондентів:

Необхідна реформа судової системи, без вирішення цієї проблеми розвиток демократії є малоймовірним, це єдина можливість захистити інтереси суспільства, виховання себе «господарем», необхідний контроль діяльності ЖЕКів, ДЕЗів, підприємств, що поставляють комунальні послуги.

Щодо того, у якій сфері життя територіальної громади діють громадські організації та органи СОН Одеси, представники яких були опитані, серед них виявилося найбільше представників громадських структур, які займаються питаннями соціального захисту та соціальної допомоги (50,0%), захист прав людей (47,4%), вирішення проблем житлово-комунального господарства (44,7%).

В ході дослідження думки громадських експертів, які представляли певні громадські утворення, з’ясовувалося також, якою є основна мета і завдання діяльності їхніх громадських організацій та органів СОН. Нижче наведені відповіді респондентів на це питання.

Захист права на чисте навколишнє середовище, підвищення якості життя хімічно залежних людей шляхом реабілітації, сприяння розвитку громадянського суспільства, захист прав жителів, благоустрій прибудинкових територій, організація гідного життя, розвиток демократичних засад, вдосконалення і розвиток місцевого самоврядування, вирішення проблем житлово-комунального господарства, досягнення компромісу між органами державної влади і територіальними громадами.

Важливою для орієнтовної оцінки вагомості експертних думок респондентів була інформація про найбільш важливі і конструктивні дії у сфері розвитку локальної демократії, зроблені за період з 1998 по 2007 рік конкретно тими громадськими організаціями та органами СОН Одеси, які представляли громадські експерти. У послужних списках цих громадських утворень, за відповідями респондентів, є:

Громадські слухання; організація зустрічей з представниками влади; відстояли територію, проводимо її благоустрій для створення місця відпочинку жителів мікрорайону; проведення навчання, семінарів.

На основі отриманих даних проведеного соціологічного дослідження у місті Одесі можна зробити наступні висновки:

  1. Щодо відкритості діяльності органів місцевого самоврядування та засобів інформування громадськості:

Найбільш широко використовуваним джерелом інформації про діяльність органів місцевого самоврядування (міськради, міськвиконкому, міського голови), більше трьох чвертей опитаних (81,6%) вважають офіційну інформацію, розміщену в ЗМІ, причому перевага віддається місцевому телебаченню (94,7%) та місцевій пресі (92,1%).

Добре і відносно добре інформованими про діяльність органів місцевого само-врядування вважають себе 63,2% респондентів і достатньо високими оцінками (3 і 4 бали за 5-бальною системою) своє володіння інформацією про діяльність органів місцевого самоврядування у сфері розвитку локальної демократії оцінило майже три чверті (76,3%) опитаних.

Таким чином, можна вважати, що громадськість Одеси в особі громадських експертів, які є її найбільш активними та зацікавленими представниками, є достатньо інформованою стосовно діяльності органів місцевого самоврядування та посадових осіб.

  1. Щодо можливості та ефективності участі громадськості в управ-лінні місцевими справами:

Значна частина респондентів (55,2%) вважають недостатнім свій рівень інформованості стосовно можливості особистої участі у розробці та ухваленні рішень і розпоряджень органами місцевої влади.

Лише ^ 7,9% опитаних часто доводилося особисто брати участь у підготовці та ухваленні рішень і розпоряджень органами місцевого самоврядування (міськради, міськвиконкому, міського голови), а рідко – 47,4% і ніколи у цьому не брали участі теж 44,7% респондентів.

Лише третина (33,3%) з тих, хто брав безпосередню участь у підготовці та ухваленні рішень і розпоряджень, вважають, що їхні пропозиції були прийняті і враховані в остаточній редакції рішення (розпорядження); 61,9% стверджують, що їхні пропозиції були тільки взяті до відома, а у 4,8% опитаних пропозиції взагалі не були взяті до уваги. Про результати цього були сповіщені особисто лише близько 20% з числа тих респондентів, хто надав свої пропозиції.

Оцінюючи реальний вплив громадськості на все, що стосується діяльності місцевої влади по розвитку міста і вирішенню його проблем, лише 15,7% опитаних вважають, що цей вплив є великим і дуже великим, а 84,3% респондентів вважають, що цей вплив є малим чи незначним, або взагалі ніякого впливу жителів на діяльність місцевої влади немає. Разом із тим, на думку більшості громадських експертів Одеси (76,3%), такий вплив жителі міста хотіли б мати.

Таким чином, можна констатувати, що у громадськості реальні можливості брати участь у підготовці та прийнятті актів органами та посадовими особами місцевої влади зараз дуже обмежені.

  1. Щодо умов для здійснення громадського контролю діяльності органів влади та посадових осіб:

Про можливість використання існуючих законодавчих норм для здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за власною ініціативою та на відкритих засіданнях дізналися від 13,2% до 52,6% респондентів. Часто і зрідка брали участь у здійсненні громадського контролю відповідно 13,2% і 47,3% опитаних, який частіше (26,3%) відбувався у формі громадських слухань по проектах актів органів місцевого самоврядування або за підсумками їх впровадження, причому більш, ніж інше громадському контролю піддавалося виконання ухвалених рішень і міських програм – 68,8%.

Отже, можна констатувати, що незначна частина громадськості володіє необхідною інформацією щодо своїх законодавчих прав на здійснення громадського контролю, який вживається поки що в обмеженому обсязі та лише в окремих галузях життєдіяльності одеської громади.

  1. Щодо реакції органів влади на звернення громадян та вжиття ними необхідних заходів:

За даними громадських експертів, на звернення до органів влади та посадових осіб лише трохи більше чверті заявників отримує відповіді своєчасно і достатньо конкретного змісту. Решта заявників або отримує відповіді із затримкою, або у вигляді відписки, або взагалі ніякої відповіді не отримує. Причому у тих, хто отримує відповіді, питання по суті вирішується тільки менш ніж у 40% випадків.

Таким чином, можна вважати, що попри низку прийнятих на загальнодержав-ному рівні відповідних нормативно-правових актів щодо покращення роботи із зверненнями громадян (оновленого Закону, указів Президента та постанов уряду), робота місцевих органів публічної влади із зверненнями громадян в Одесі залишається недостатньою і потребує удосконалення.

5. Щодо ступеня розвитку різних форм локальної демократії в Одесі:

Динаміка оцінок респондентами ступеня використання різних форм локальної демократії за 10-річний період з 1998 по 2007роки (у відсотках) наведена у таблиці:

^ Форма локальної демократії

1998-2002

2002-2006

2006-2007

Актив.

Рідко

Не вик.

Актив.

Рідко

Не вик.

Актив.

Рідко

Не вик.

Місцеві ініціативи

5,3

26,3

68,4

10,5

23,7

65,8

42,1

23,7

34,2

^ Загальні збори

10,5

23,7

65,8

28,9

28,9

42,1

36,8

39,5

23,7

^ Місцеві референдуми

21,1

10,5

68,4

7,9

15,8

76,3

13,2

21,1

65,8

^ Громадські слухання

10,5

2,6

86,8

39,5

5,3

55,3

23,7

21,1

55,3

^ Діяльність органів СОН

63,2

18,4

18,4

57,9

23,7

10,5

57,9

28,9

13,2

^ Порівняльний аналіз оцінок респондентами ступеня прояву основних форм локальної демократії між трьома виділеними періодами свідчить, що громадська активність респондентів Одеси за цей час істотно коливалась. Так рівень розвитку місцевих ініціатив, на думку громадських експертів, поступово зростав з 5,3% і досяг на даний момент 42,1%. Активність громадян у реалізації такої форми локальної демократії, як загальні збори, теж послідовно зростає, а діяльність органів СОН практично залишається на достатньо високому рівні активності. Рівень місцевих референдумів у м. Одесі за досліджуваний період знижувався.

Хоча в межах кожного розглянутого періоду оцінки ступеня розвиненості форм локальної демократії між собою істотно відрізняються, за період з 1998 по 2007 роки загальний рівень розвитку цих форм у цілому зростав.

Тобто, можна заключити, що протягом досліджуваного 10 річного періоду, не зважаючи на недостатність нормативної бази (адже регламентація наведених у таблиці основних форм локальної демократії, крім місцевих референдумів та загальних зборів, має здійснюватись через відповідні норми статутів територіальних громад, які зараз прийняті у меншості міст України), основні форми локальної демо-кратії (крім місцевих референдумів), за оцінками респондентів, в Одесі розвиваються.

6. Щодо задоволення загальним рівнем співпраці громади із владою:

За оцінками опитаних громадських експертів щодо ефективності взаємодії влади і громади у м. Одесі, в основному задоволених такою співпрацею виявилося 17,1% опитаних, а незадоволених68,2%. Цей розрив, який явно є не на користь співпраці, є найвищим серед усіх досліджуваних міст в Україні.



Схожі:

Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconМіжнародного фонду «Відродження»
Львівський регіональний ресурсний центр для органів самоорганізації населення, який діє на базі Фонду розвитку громадських організацій...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconВсеукраїнська громадська організація «асоціація сприяння самоорганізації населення»
Закону України «Про органи самоорганізації населення», підготовлену Всеукраїнською Асоціацією сприяння самоорганізації населення»...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconРозпорядження від 4 липня 2012 р. №424-р Київ Про залучення позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації інвестиційного проекту Другий проект покращення
Визнати за доцільне залучення позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації інвестиційного проекту “Другий...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconПроект єс/проон «Поширення кращих практик недержавного моніторингу надання адміністративних послуг»
Організатори: дого «Взаємодія» та дмго «Агентство розвитку місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування, бізнес-асоціації...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconПрограма підтримки та розвитку культури села Сарненського району на період до 2015 року
Сучасний стан розвитку культури села в умовах реформування аграрного сектора потребує позитивних зрушень у забезпеченні культурного...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconДоповідь підготовленов рамках проекту “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю”.
України й Міжнародного центру перспективних досліджень І здійснюється в межах проекту Радники з державної політики на підтримку реформ...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconДоповідь підготовлено в рамках проекту “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю”.
України й Міжнародного центру перспективних досліджень І здійснюється в межах проекту Радники з державної політики на підтримку реформ...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconДоповідь підготовлена в рамках проекту “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю”.
України та Міжнародного центру перспективних досліджень І здійснюється в межах проекту Радники з державної політики на підтримку...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconДоповідь підготовлена в рамках проекту “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю”.
України та Міжнародного центру перспективних досліджень І здійснюється в межах проекту Радники з державної політики на підтримку...
Проект \"Самоорганізація населення важливий фактор місцевого розвитку\" за підтримки Міжнародного фонду \" iconДоповідь підготовлена в рамках проекту “Позиція громадськості щодо урядових пріоритетів та інституціоналізація урядових консультацій з громадськістю”.
України та Міжнародного центру перспективних досліджень І здійснюється в межах проекту Радники з державної політики на підтримку...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи