3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції icon

3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції



Назва3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції
Сторінка1/6
Дата конвертації29.05.2013
Розмір0.8 Mb.
ТипДокументи
джерело
  1   2   3   4   5   6





«СУЧАСНІ ПИТАННЯ


ФОНДОВОГО РИНКУ»


3 грудня 2009 р.


Мета проведення Конференції - публічне обговорення та визначення можливих рішень проблем функціонування ринку цінних паперів. Відкрите виявлення позицій, проведення конструктивної дискусії, пошук шляхів вирішення проблем.


В Конференції беруть участь члени Асоціації «Українські фондові торговці», а також представники: Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг; Національного банку України; Державної податкової адміністрації України; Антимонопольного комітету України; Національного депозитарію України; Всеукраїнського депозитарію цінних паперів, Української асоціації інвестиційного бізнесу; Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв; Асоціації українських банків; Асоціації ПФТС.


^ Питання, які винесені на обговорення:


1. Функціонування Національної депозитарної системи:

Кореспондентські рахунки між депозитаріями.

Транзитні рахунки: основні проблеми та шляхи їх вирішення.


^ 2. Функціонування біржової системи:

Біржовий курс – необхідність нормативного встановлення.

Розрахунки за біржовими договорами: особливості нормативного регулювання та податкові аспекти.


^ 3. Комунікації та звітність учасників ринку цінних паперів:

Перспективи спрощення звітності торговців цінними паперами за рахунок інформаційних технологій.


^ Проблеми, що викликали необхідність проведення Конференції.

У квітні 2009 р. набув чинності Закон України «Про акціонерні товариства», одне з головних завдань якого - сприяння розвитку організованого ринку цінних паперів. Сьогодні підняте питання: чи зможе корпоративна реформа, що стартувала з моменту набрання чинності Законом, стати стимулом для розвитку національного ринку капіталів і чи поліпшить залучення вільних ресурсів в економіку України за допомогою цінних паперів?

Проблеми функціонування Національної депозитарної системи, невпорядкованість інфраструктури ринку, відсутність прозорих і зрозумілих правил розрахунку біржового курсу, уніфікованих форматів договорів, недостатня урегульованість кореспондентських розрахунків і транзитних рахунків, на думку торговців цінними паперами, стримують розвиток фондового ринку.

Сьогодні Національний депозитарій України та Всеукраїнський депозитарій цінних паперів підписали договір про відкриття кореспондентських рахунків. Але це тільки перший крок.

Учасники ринку вважають, що Національна депозитарна система має потребу в реформуванні у зв'язку з відсутністю достатньої конкуренції при наявності декількох депозитаріїв з різними статусами та корпоративними конфліктами.

Розвиток прогресивних технологій біржових торгів на ринку заявок виявило певні організаційні, нормативні та технологічні проблеми використання транзитних рахунків, які відкривають зберігачі та депозитарії для обліку зарезервованих власниками цінних паперів для операцій на фондових біржах. Більше того, депозитарні установи, брокери і біржі використовують різні підходи до проведення розрахунків по договорах.

Проблема відсутності чітких нормативних вимог до встановлення біржового курсу в Україні, до критеріїв ліквідності торгів, практично унеможливлює об'єктивне визначення справедливої вартості цінних паперів.

З підвищенням обсягів торгів на «ринку заявок» гостро стала проблема наявності первинних документів, що підтверджують факти переказу коштів по біржових договорах. Це результат функціонування існуючих моделей розрахунків по біржових договорах, що пов'язано з операційними, податковими і юридичними ризиками, вимагає регулювання одночасно декількох регуляторів: ДКЦПФР, НБУ, ДПАУ, Мінфіну та Держфінпослуг.

Розвиток національного фондового ринку, поява нових видів операцій і необхідність захисту прав інвесторів об'єктивно вимагають постійного відновлення звітності, забезпечення її прозорості, повноти та поглиблення контролю. Однак це ще більше ускладнює діяльність торговця, з огляду на існуючий порядок надання звітності.

^ Що сьогодні потрібно ринку.

  1. Прогресивна інфраструктура, що повинна забезпечити швидкі та прозорі розрахунки по договорах, укладених, насамперед, на біржах, у тому числі за допомогою транзитних рахунків.

  2. Визначення справедливого біржового курсу, що буде сприяти перенесення торгівлі цінними паперами на організовані ринки та зацікавленості інвесторів у купівлі-продажу цінних паперів на організованих ринках.

  3. Зрозумілі та легітимні правила розрахунків. Ясність із первинними документами.

^ Що ми пропонуємо.

  1. На рівні нормативного регулювання впровадити уніфікований формат договорів про встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями й іншими учасниками ринку. Установити граничні тарифи на послуги й строки проведення операцій між депозитаріями.

  2. На рівні нормативних актів розширити й уточнити визначення поняття «транзитний рахунок», урахувати можливість відкриття такого рахунку в депозитарії.

  3. Впровадження спеціалізованих програмних продуктів (або вимог до таких продуктів) депозитарного обліку, функціональні можливості яких дозволять підтверджувати право власності на цінні папери, які враховуються на транзитних рахунках.

  4. Чітко встановити відповідальність торговців цінними паперами за облік прав власності на цінні папери, які враховуються на транзитних рахунках, і врегулювати взаємини між зберігачем і брокером; торговцем – керуючим рахунком і його клієнтом.

  5. Для прискорення розрахунків по договорах, укладених на біржах, використовувати легітимні механізми забезпечення грошових розрахунків по укладених на фондовому ринку договорах.

СРО АУФТ вважає за доцільне переглянути існуючий порядок подачі звітності торговцями з метою виключення її дублювання в різні структурні підрозділи регулятора і розпочати перехід до електронної системи документообігу (відмовившись від паперових носіїв).

Перераховані вище заходи дозволять створити реальні конкурентні умови функціонування національного фондового ринку, стануть базою для його розвитку, мінімізують операційні та технологічні ризики взаємодії учасників ринку цінних паперів.

Країні необхідні інвестиційні ресурси, а відповідно – привабливий інвестиційний клімат. Вважаємо, що рішення перерахованих проблем може істотно поліпшить економічну ситуацію в країні.


^ Напрямки реформування депозитарної системи

Національна депозитарна система, яка складається з кількох депозитаріїв з різними статусами та важко прогнозованими перспективами1, може існувати в такому вигляді ще протягом значного часу, що потребує впровадження конкуренції між депозитаріями.

На сьогодні ставлення депозитаріїв до ринку та один до одного взагалі далеке від ринкових.

Окрім корпоративних конфліктів, які вже набридли всьому ринку, починають виходити на перший план питання недобросовісної конкуренції між депозитаріями.

Є приклади, коли при дематеріалізації цінних паперів в одному депозитарії інший депозитарій, що є одним з номінальних утримувачів, зареєстрованих у системі реєстру, відмовляється відкривати рахунок2 у цінних паперах у депозитарії, де депоновано глобальний сертифікат випуску. Зрозуміло, що такий підхід порушує права власників цінних паперів, які не мають можливості ані отримати підтвердження права власності на цінні папери, що вже існують в бездокументарній формі, ані розпоряджатися належними їм цінними паперами.

Іншим шляхом обмеження прав депозитарію-конкурента та, перш за все, емітентів та власників цінних паперів, є настійливі пропозиції обмежити кореспондентські відносини між депозитаріями відкриттям рахунку одного депозитарія в іншому на умовах, щоб на цьому рахунку обліковувалися лише визначені цінні папери, на обіг яких депозитарій-конкурент надасть окрему згоду.

Висловлюється думка, що одні депозитарії – ринкові, інші – ні. Одні активно використовують адміністративний ресурс, інші – менше. Одні неправомірно витрачають бюджетні гроші, інші – приватні. Ці відмінності активно обговорюються в усіх аспектах. При цьому всіма сторонами підкреслюється важливість впливу на центральний депозитарій.

У чому ж має полягати цей вплив? ^ Що потрібно ринку від депозитаріїв?

Не так вже й багато: якісне, уніфіковане та зрозуміле обслуговування фондових бірж, зберігачів та емітентів за ринковими тарифами. Це головна і єдина умова ринковості будь-якого депозитарія. Очевидно, що саме на ці процеси й хочеться впливати.

В умовах конфлікту жоден з депозитаріїв саме цим і не займається, а продовжує накопичувати ризики для фондового ринку.

Завданням ринку і регуляторів є нівелювання впливу на ті процеси, які життєво важливі ринку. ^ Для цього, не чекаючи переможця в боротьбі за одержання статусу центрального депозитарію, можна зробити наступне:

  1. Зобов'язати депозитарії установити кореспондентські стосунки між собою3.

  2. Регламентувати на рівні ДКЦПФР формат примірних (але обов'язкових для застосування) документів, а саме:

а) договорів про встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями;

б) депозитарного договору між депозитарієм і зберігачем;

в) договору між депозитарієм та емітентом;

г) договору між депозитарієм і фондовою біржею.

  1. Встановити граничні тарифи на послуги депозитаріїв (з урахуванням вимог антимонопольного законодавства).

  2. Встановити вимоги до ІТ-систем депозитаріїв і формування документації.

Безумовно, що такі заходи змусять депозитарії конкурувати між собою за якість та вартість послуг, які вони надають іншим професійним учасникам фондового ринку, що є цілком ринковим механізмом.


З метою консолідації позиції учасників фондового ринку Асоціація «Українські Фондові Торговці» провела анкетування підсумки якого надані нижче.

Так, ^ 88,9% вважають недостатнім діючий рівень конкуренції між депозитаріями цінних паперів в Україні.

92,3% вважають за доцільне зобов'язати депозитарії установити кореспондентські стосунки між собою.

^ 86,8% вважають, що встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями призведе до підвищення рівня конкуренції між ними.

71,1% вважає, що встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями вплине на зменшення тарифів для учасників фондового ринку.

На питання: «Чи вигідне встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями для торговців цінними паперами?» відповіли «так» - 95,6%, для зберігачів - 93,3%, для депозитаріїв - 70,1%, для власників цінних паперів - 97,8%, для емітентів - 100,0%, для розвитку фондового ринку - 98,9%.

На питання «Чи необхідно регламентувати на рівні ДКЦПФР формат примірних (але обов'язкових для застосування) документів для договорів про встановлення кореспондентських відносин між депозитаріями» відповіли «так» - 90,1%; для депозитарного договору між депозитарієм і зберігачем - 94,4%, для договору між депозитарієм та емітентом - 89,0%, для договору між депозитарієм і фондовою біржею -85,1%. Крім того, 86,8% учасників анкетування вважають за доцільне встановити граничні тарифи на послуги депозитаріїв.

Леонов Д,А.

Головуючий Української асоціації

інвестиційного бізнесу (УАІБ)


Вплив біржового курсу цінних паперів на діяльність

інвестиційних та недержавних пенсійних фондів


Достовірна та своєчасна оцінка вартості активів є наріжним каменем в діяльності інституційних інвесторів, яка побудована за моделлю колективного інвестування. Саме за такою моделлю, згідно українського законодавства організована діяльність таких інституційних інвесторів яке інвестиційні фонди (ІФ) та недержавні пенсійні фонди(НПФ).


В діяльності зазначених фінансових інститутів від достовірності показника вартості активів залежить ціла низка показників на яких побудовані основні вимоги до діяльності цих фінансових установ на всіх етапах надання фінансових послуг, а саме:


На етапі залучення коштів від споживачів фінансових послуг:

Вартість цінного паперу ІФ при його розміщенні залежатиме від вартості чистих активів в розрахунку на один цінний папір фонду, який вже знаходиться в обігу.


На етапі здійснення інвестиційної діяльності:

Виконання вимог щодо структури активів ІФ та НПФ залежатиме від достовірності оцінки вартості активів фінансової установи як в цілому так і окремих активів, які знаходяться в її портфелі. Відповідно, виконання вимог законодавства щодо диверсифікації активів ІФ та НПФ залежатиме від коректності проведеної оцінки їх активів. Формування прибутку/збитку від переоцінки активів фінансової установи впливатиме на загальні показники ефективності її інвестиційної діяльності та оцінку цієї ефективності з боку існуючих та потенційних клієнтів фінансової установи.


На етапі розрахунку зі споживачами фінансових послуг:

При виплаті (нарахуванні) поточних доходів клієнтам фінансової установи (власникам цінних паперів ЗІФ та учасникам НПФ) переоцінка активів впливатиме на показник прибутку/збитку відповідної фінансової установи, який є об’єктом прямого розподілу між учасниками НПФ або інвесторами ІФ закритого типу (у вигляді дивідендів).


Також вартість активів впливатиме на непрямий розподіл фінансового результату діяльності ІФ при визначенні вартості цінного паперу при його викупі, що стосується всіх видів та типів ІФ.


Слід зазначити, що протягом всієї діяльності зазначених фінансових установ додатковий вплив практично на всі перелічені показники буде здійснювати фактор розрахунку певних видів витрат, які покриваються за рахунок активів фінансової установи та розраховуються від вартості активів або чистих активів цієї установи (винагорода КУА, зберігача, тощо). В залежності від якості оцінки активів, такі витрати будуть більше або менше виправданими, але, безумовно, зменшуватимуть всі вартісні показники діяльності фінансової установи (активи, прибуток тощо).


Отже, достовірне визначення вартості активів ІФ та НПФ є основою системи захисту прав споживачів їхніх послуг, з огляду на те, що саме від цього залежатимуть грошові розрахунки, які виникають між фінансовою установою та її споживачем при придбанні ним фінансової послуги, отриманні поточних доходів та кінцевого повернення його вкладень. До того ж, враховуючи колективний характер процесу інвестування та індивідуальний характер послуги які не співпадають у часті по відношенню до окремих споживачів, достовірність оцінки активів впливатиме на об’єктивність розподілу активів між всіма клієнтами фінансової установи (учасниками, інвесторами). З одного боку, оскільки розрахунки з ними здійснюються фінансовою установою в грошовій формі, достовірність оцінки впливатиме як на вилучення з активів фонду найбільш ліквідної їх складової, так і на виникнення непередбачуваних фінансових результатів при реалізації невірно оцінених активів для перетворення їх у грошову форму з подальшим використанням цих коштів на розрахунки з клієнтами. З іншого боку, викривлення у розподілі активів між клієнтами фінансової установи з часом можуть накопичуватися в наслідок поступового вимивання ліквідних та якісних активів та погіршення якісного складу інвестиційного портфелю, який залишається у власності тих клієнтів (учасників, інвесторів) які залишатимуться в фонді і, відповідно, майбутньої вартості грошових коштів, які можуть бути ними отримані при виході з фонду.


Оскільки ІФ та НПФ є інституційними інвесторами, які надають своїм споживачам у різній формі послуги з колективного інвестування, загальноприйняті у світовій практиці вимоги до складу та структури активів цих фінансових установ передбачають інвестування значної частини їх активів у цінні папери, які вільно обертаються. З огляду на вимоги щодо прозорості ціноутворення та ліквідності інвестицій інституційних інвесторів основним місцем вільного обігу цінних паперів, дозволених до включення до складу активів ІФ та НПФ вважається біржовий ринок. Відповідно, функціонування біржового ринку має як прямий так і опосередкований вплив на стан та діяльність зазначених інституційних інвесторів. Суттєвість такого впливу, який реалізується через показник біржового курсу цінних паперів та механізм його застосування в процесі діяльності ІФ та НПФ визначається, в першу чергу, питомою вагою цінних паперів (і, зокрема біржових цінних паперів) в активах цих фінансових установ.



Структура активів ІСІ (крім венчурних) станом на 30.09.2009 р.

Станом на 30.06.2009 р. в Україні здійснювали діяльність зі спільного інвестування 257 ІСІ (крім венчурних ІСІ), активи яких складали 5,9 млрд.грн.

Обстеження показників діяльності цих інституційних інвесторів станом на 30.09.2009 р., здійснене по звітності 180 ІСІ (70% від кількості у 2 кв. 2009 р.), активи яких становили 4,8 млрд.грн. (81% від показника 2 кв. 2009 р.) свідчить про те, що понад ¾ їх активів складає портфель цінних паперів. При цьому порівняння показників структури активів цих ІСІ на кінець 2 та З кварталів 2009 року свідчать про сталість частки цінних паперів в активах фондів, а для деяких груп – про її збільшення (див. Табл. 1). При цьому, для різних груп фондів питома вага цінних паперів які обертаються на біржовому ринку та мають визначення їх ціни через біржовий курс коливається від 35% до 100% загального обсягу цінних паперів в активах фондів. Таким чином, можна стверджувати, що фактор достовірності біржового курсу, який використовується для оцінки активів ІФ (крім венчурних) має вплив на вартість щонайменш ¼ активів фонду, а в переважній більшості випадків – від ½ до ¾ активів окремого фонду. Відповідно, в разі застосування недостовірних даних щодо біржового курсу цінних паперів, вірогідний ступінь викривлень показників діяльності ІФ, застосовуваних в переважній кількості операцій, пов’язаних з обслуговуванням споживачів їх послуг є суттєвим. Отже порядок визначення та застосування біржового курсу цінного паперу потребує чіткого та недвозначного врегулювання .












Що стосується діяльності НПФ, то порівняно з ІФ підвищення ступеню значущості впливу такого фактору як біржовий курс на діяльність цих фінансових інститутів зумовлений особливостями вимог Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».


^ Структура активів НПФ станом на 30.09.2009 р.

Чинним законодавством передбачено, що НПФ по-перше, мають тримати пенсійні активи в цінних паперах, які обертаються на біржовому ринку (за виключенням лише деяких випадків), а, по-друге, повинні здійснювати операції з купівлі-продажу цих цінних паперів саме на біржовому ринку (а саме на біржі, частка якої становить не менше ніж 25% біржового ринку).

Таким чином, можна вважати, що ступінь залежності діяльності НПФ від якості такого показника як біржовий курс майже повністю відповідає питомій вазі всіх цінних паперів структурі активів НПФ.

За інформацією Української асоціації інвестиційного бізнесу станом на 30.06.2009 р. фактичну діяльність з інвестування пенсійних активів здійснювали 78 НПФ, активи яки склали  478, 2 млн. грн. Порівняльний аналіз діяльності НПФ станом на 30.09.2009 р. проведений за даними 71 НПФ (91% від кількості фондів у 2 кв. 2009 р.), активи яких складали 383,4 млн. грн.. (тобто 80% активів від показника 2 кв. 2009 р.) свідчить про усталену залежність цих фінансових інститутів від достовірності біржових цін на цінні папери, частка яких коливається в середньому від 43 до 94% активів пенсійних фондів. Слід також зазначити, що пенсійні активи інвестовані в цінні папери для системи НПФ в цілому залишаються за своєю питомою вагою на першому місці.








  1   2   3   4   5   6



Схожі:

3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconЩодо міжнародної науково-практичної конференції
Міністерство повідомляє про проведення XXIІІ міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми міжнародного співробітництва...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconНаказ №96 Про підготовку міської серпневої конференції педагогічних працівників у 2009 році
Харкова, з метою якісної підготовки матеріалів для розгляду на міській серпневій конференції педагогічних працівників з питань підведення...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconНаказ №248 Про проведення І (районної) Інтернет конференції
Затвердити Положення про проведення Інтернет-конференції управління освіти адміністрації Орджонікідзевського району Харківської міської...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconНаказ №180 Про підготовку І міської педагогічної конференції
«Шкільний інформаційний світ», з метою якісної підготовки та проведення І міської педагогічної конференції «Інформатизація освіти...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconРозпорядження від 1 липня 2009 р. №734-р Київ Про доповнення Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року Доповнити розділ «Мета та основні напрями реалізації Стратегії»
Доповнити розділ «Мета та основні напрями реалізації Стратегії» Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції icon10-11 грудня 2013 р
Вас взяти участь у роботі ІІ всеукраїнської науково-практичної Інтернет конференції «Сучасні проблеми І перспективи розвитку обліку,...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції icon10-11 грудня 2012 р
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково- практичної інтернет-конференції «Сучасні проблеми і перспективи розвитку...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconНаказ №792 Про підсумки проведення Всеукраїнської студентської олімпіади 2008/2009 навчального року
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23 грудня 2008 року №1188 «Про проведення Всеукраїнської студентської...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconПрес-огляд проведення Міжнародної конференції «Аудит: сучасність та майбутнє» 14-15 жовтня 2011 року
Міжнародна конференція «Аудит: сучасність та майбутнє» стала істотною подією в аудиторській діяльності в Україні. Вона проводилась...
3 грудня 2009 р. Мета проведення Конференції iconПотреба в ман. Головна мета
Головна мета проведення конкурсів ман в школі – дати учневі можливість спробувати свої сили у певній галузі знань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи