Електронна пошта icon

Електронна пошта



НазваЕлектронна пошта
Дата конвертації04.05.2013
Розмір72.86 Kb.
ТипДокументи
джерело













ЕЛЕКТРОННА ПОШТА

Незалежна асоціація банків України


Комітет з питань

оподаткування та обліку


Вих. № 880-27/03

від 27.03.2013р.


Щодо оподаткування операцій з відступлення права вимоги



Національний банк України


Директору Юридичного департаменту


пану НОВІКОВУ В.В.



Шановний Вікторе Володимировичу!

Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та бажаємо успіхів у Вашій професійній діяльності.

Незалежна асоціація банків України (далі – НАБУ) звертається до Національного банку України (далі – НБУ) щодо застосування податковими органами положень Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) стосовно оподаткування операцій з відступлення права вимоги.

Зокрема, звертаємо Вашу увагу на проблему, яка полягає у тому, що в ПКУ відсутнє визначення та чітке розмежування між поняттями відступлення права вимоги та факторингу, а також розмежування між порядком оподаткування даних операції, внаслідок чого мають місце численні проблеми тлумачення суті таких договорів, їх правомірності та належного оподаткування.

На даний час почастішали випадки коли фахівці податкових органів при проведенні перевірок банків не визнають договори відступлення права вимоги укладені банком з суб’єктами господарювання що не являються фінансовими установами, - цивільно-правовими угодами, що укладені у зв’язку із заміною кредитора у зобов’язанні та передачею первісним кредитором своїх прав іншій особі, на підставі статті 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Представники податкової служби стверджують, що такі договори є договорами факторингу та повинні укладатися виключно з фактором - фінансовою установою.

Таким чином, представники податкових органів, по суті змінюють правову природу правовідносин суб’єктів господарювання та створюють для сторін такі правовідносини, яких не існувало в момент укладення договору, що суперечить ключовим засадам цивільного законодавства, які ґрунтуються на вільному волевиявленні та майновій самостійності учасників правовідносин. Як наслідок, в актах перевірок платників податків такі договори визнаються нікчемними на підставі того, що:

  • згідно ч. 3 ст. 1079 гл. 73 ЦКУ суб’єктом договору факторингу (фактором) може бути лише банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції;




  • Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що факторинг є фінансовою послугою, що має надаватися лише особами учасниками ринків фінансових послуг.

У ПКУ зазначено, що при першому відступленні зобов'язань за фінансовими кредитами витрати, понесені платником податку – першим кредитором, визначаються в розмірі заборгованості за даними бухгалтерського обліку на дату здійснення такого відступлення, а за іншими цивільно-правовими договорами – у розмірі фактичної заборгованості, що відступається. До складу доходів включається сума коштів, отримана платником податку – першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат.

Відповідно, наслідком таких дій податківців, а саме визнання договорів відступлення права вимоги нікчемними, в актах перевірки, є зобов’язання платника податку видалити зі складу витрат суму заборгованості, право на стягнення якої було предметом такого договору.

Слід зауважити, що до повноважень податкових органів не входить визначення правової природи, змісту та економічної суті відносин суб’єктів господарювання, а також їх зміна чи припинення, адже підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договір чи інший правочин (ст. 1 ЦКУ). Відповідно, часткова або повна зміна таких прав та обов’язків можлива лише з підстав передбачених договором та його сторонами.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначають умови і зміст такого договору, на власний розсуд за спільним погодженням, з обов’язковою умовою його виконання, на виконання статей 627, 628, 629 ЦКУ.

Така позиція податкових органів створює значні ризики для діяльності банківського сектору в Україні.

Слід зауважити, що окрім договору відступлення права вимоги, в операція з відступлення проблемної заборгованості, сторони можуть укласти й договір купівлі-продажу, адже предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Норми цивільного права не встановлюють суб’єктних обмежень як щодо договору купівлі-продажу права вимоги, так і до договору відступлення права вимоги, адже ці договори по своїй правовій суті є цивільно-правовими зобов’язаннями сторін та не мають відношення до спеціальних галузей права, тож регулюються цивільним законодавством.

Що стосується факторингу, то відповідно до ст. 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Та й сам договір факторингу в нормі згаданої статті ЦКУ визначено як фінансування під відступлення права грошової вимоги, що вже передбачає, що відступлення права вимоги є наслідком та лише складовою частиною цієї господарської операції, що полягає в забезпеченні виконання зобов'язання під фінансування.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої ст. 47 цього Закону, а також придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг). В цій нормі Закону України «Про банки і банківську діяльність» факторинг класифікується як кредитна операція, що підтверджує суть факторингу – фінансування під відступлення права вимоги, надання коштів в розпорядження за плату.

Таким чином, між договором про відступлення права вимоги та договором факторингу(фінансування під відступлення права грошової вимоги) є лише одна спільна риса: вони базуються на заміні кредитора у зобов’язанні (відступленні права вимоги). Важливою відмінністю цих двох договорів є те, що при відступленні права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору боргові зобов’язання боржника і більше взаємовідносин не має, а ні з боржником, а ні з новим кредитором щодо перерахування коштів первісному кредитору, тож по суті відбувається купівля-продаж права вимоги боргових зобов’язань. А в договорі факторингу фактор може отримувати кошти і від клієнта, і від боржника, вони розраховуються із фактором, це передбачено ст. 1084 ЦКУ.

З норм Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», на який посилаються податкові органи, випливає, що даний Закон є нормативно-правовим актом спеціальної дії, які регулює відносини, пов’язані з функціонуванням фінансових ринків та надання фінансових послуг. Сфера дії цього закону за суб’єктним складом обмежується: фінансовими установами; особами, які здійснюють діяльність з посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об’єднаннями фінансових установ, включених до реєстру саморегулівних організацій. У зв’язку з цим відсутні правові підстави для застосування до суб’єктів господарювання, що не є фінансовими установами, та набувають на платній основі право вимоги до третіх осіб на підставі договорів відступлення права вимоги, незалежно від умов такого набуття (з дисконтом, премією або без) норм Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Таким чином, на погляд банківської спільноти, відсутні достатні правові підстави для визнання податковими органами вищевказаних правочинів нікчемними. Продаж банком права грошової вимоги за кредитним договором на підставі договору відступлення права вимоги не є фінансовою послугою, а зазначений договір не є договором факторингу.

На думку НАБУ, відповідні норми ст. 153.5 ПК, які визначають оподаткування операцій з відступленні зобов'язань, застосовуються як до операції з відступлення права вимоги так і до операцій факторингу.

Є ще одне актуальне та проблемне питання пов’язане з договорами факторингу. Так, Державна податкова служба України (далі – ДПСУ) в листі від 27.07.2012 №13382/6/15-1415 надала податкову консультацію наступного змісту: «включення до витрат плати за фінансування за договором факторингу нормами п. 153.5 ст. 153 ПКУ не передбачено».

Однак за своєю суттю операції факторингу є частиною операційної діяльності банка платника податку і плата фактору за фінансування за договором факторингу повинна включатися до складу витрат для цілей податку на прибуток. Крім того згідно із першим розділом ПКУ витрати для цілей розрахунку податку на прибуток підприємств, що прямо пов'язані з операційною діяльністю можуть визначатися відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Пропозиції щодо формального уточнення ст. 138 ПКУ і внесення у перелік витрат банківських установ плати за фінансування за договорами факторингу неодноразово були озвучені банками.

НБУ встановлюються жорсткі вимоги до банків України щодо зменшення частки проблемної заборгованості на балансі банку. Банки зобов’язані вживати заходи щодо стягнення заборгованості із боржників або реалізації проблемних активів іншим чином із метою повернення фінансових ресурсів банку. Подальше дотримання описаного підходу ДПСУ до банківського сектору в цілому може призвести до створення значних додаткових податкових зобов’язань для банків. Дані дії ДПСУ суперечать багаторічним зусиллям НБУ по створенню діючого ринку проблемних активів. Зворотні кроки України у цих питаннях та суперечлива позиція податкових органів негативно впливає на інвестиційний клімат в країні та розвито бізнес середовища.

Просимо врахувати думку НАБУ з вищезазначеного питання, сподіваємось на плідну співпрацю та чекаємо на зворотній зв’язок щодо результату розглядання даного листа.


З повагою,

Виконавчий директор С.Г. Мамедов


Вик. Косточкіна О.А.

Тел.300-10-15



Схожі:

Електронна пошта iconЕлектронна пошта Національний банк України
Департамент нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на плідну й взаємовигідну співпрацю
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та сподіваємося на підтримку пропозицій набу
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Щодо подовження часу функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та бажаємо успіхів у Вашій професійній діяльності
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та бажаємо успіхів у Вашій професійній діяльності
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та бажаємо успіхів у Вашій професійній діяльності
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та бажаємо успіхів у Вашій професійній діяльності
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Користуючись нагодою, висловлюємо Вам свою повагу та бажаємо успіхів у Вашій професійній діяльності
Електронна пошта iconЕлектронна пошта
Щодо внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи