Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки icon

Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки



НазваРозрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки
Сторінка1/12
Дата конвертації30.07.2014
Розмір2.05 Mb.
ТипРозрахунок
джерело
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


ДОДАТОК В

(обов'язковий)
РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЙ ПІДСИЛЕННЯ ЦЕГЛЯНОЇ КЛАДКИ
В.1 Розрахунок конструкцій з цегляної кладки, підсиленої ненапружуваними металевими обоймами, при центральному і відцентровому стисканні при ексцентриситетах, що не виходять за межі ядра перерізу, виконується за формулами:
(В.1)

при залізобетонній обоймі:

(В.2)

при армованій розчинній обоймі:

. (В.3)

Коефіцієнти  і приймаються при центральному стисканні  = 1 і = 1 - при від-центровому стисканні (за аналогією з відцентрове стиснутими елементами із сітчастим ар-муванням).

(В.4)

(В.5)

де N - поздовжня сила, МН;

Ams - площа перерізу підсилюваної кладки, м2;

- площа перерізу поздовжніх кутиків сталевої обойми чи поздовжньої арматури залізобетонної обойми, м2;

Аb - площа перерізу бетону обойми, укладена між хомутами і кладкою (без урахування захисного шару), м2;

Rsw - розрахунковий опір поперечної арматури обойми, МПа (табл. 2);

Rsc - розрахунковий опір кутиків чи поздовжньої стиснутої арматури, МПа (табл.2);

- коефіцієнт поздовжнього вигину (при визначенні значення пружної характеристики ms - приймається як для непідсиленої кладки (див. 4.2 СНіП 11-22);

mg - коефіцієнт, що враховує тривалий вплив навантаження (див. 4.7 СНіП П-22);

тk - коефіцієнт умов роботи кладки, прийнятий рівним 1 для кладки без тріщин, для кладки з тріщинами - 0,7;

mb - коефіцієнт умов роботи бетону, що приймається рівним 1 при передачі навантаження на обойму і наявності опори знизу обойми; 0,7 - при передачі навантаження на обойму і відсутності опори знизу обойми і 0,35 - без безпосередньої передачі навантаження на обойму;

- відсоток армування хомутами і поперечними планками, що визначається формулою

(В.6)

де As - площа перерізу хомута чи поперечної планки, м ;

h і b - розміри сторін підсилюваного елемента, м (h - висота перерізу в площині дії зги- нального моменту);

s - відстань між осями поперечних зв'язків при сталевих обоймах, м (h b  s, але не більше 0,5 м) або між хомутами при залізобетонних і штукатурних обоймах (s  0,15м);

ео - ексцентриситет поздовжньої сили N щодо центра ваги перерізу, м (див. 4.7 СНіП ІІ-22).

В.2 Розрахунковий опір арматури обойми при влаштуванні обойм приймається за табл. В.1.

Таблиця В.1 - Розрахунковий опір арматури обойми при влаштуванні обойм

Армування

Розрахунковий опір арматури, МПа

Сталь класу

А-І (А240)

А-ІІ (А300),

А-ІІІ (А400)

Поперечна арматура

150

190

Поздовжня арматура без безпосереднього передання навантаження на обойму

43

55

Те саме, при переданні навантаження на обойму з однієї сторони

130

160

Те саме, при переданні навантаження з двох сторін

190

240


В.З Несуча спроможність центрально-стиснутих кам'яних стовпів, підсилених по-передньо напруженими металевими навісними обоймами, МН
N = Nse + mq φ ΔNms , (В.7)

те саме - обоймами-стояками:
N = Nse + mq φ (ΔNms + nNs2), (В.8)
де mg - коефіцієнт, що враховує вплив тривалого навантаження;

Nms - збільшення несучої спроможності підсиленого кам'яного стовпа, МН;

Ns2 - несуча спроможність металевих кутиків, МН;

n - число поздовжніх металевих кутиків з несучою спроможністю Ns2.

ΔNms = Ams R1,t / μ* ; (B.9)

* = 0,5(12)z / {2,2Ruln(1z / (1,1 Ru))} ; (В.9.а)

z = Nse/Ams ; (В.9.б)

= 0,2,
де R1,t - мінімальна міцність цегли зовнішньої верстви на розтяг при вигині, МПа;

μ* - коефіцієнт Пуассона, що приймається з урахуванням пластичних деформацій кладки і дорівнює 0,35  0,50

Ns2 = φs2 As2 Rs2 c2 , (В.10)

дe φs2 - коефіцієнт поздовжнього вигину кутика з розрахунковою довжиною, яка дорівнює кроку поперечних хомутів;

As2 – площа поперечного перерізу кутика, м2;

Rs2 – розрахунковий опір сталі кутика за межею текучості, МПа;

c2 – коефіцієнт умов роботи кутика (див. 4 СНіП ІІ-23).
В.4 Поперечні хомути встановлюються, виходячи з умови міцності

s1 = No1 / As1 + ΔNms * / Ams Rs1 c1, (В.11)

де: s1 – напруження поперечних хомутів, МПа;

= S H Es / (S H Ems,0 + 2 As1 Es(1 – * )), (В.12)

No1 – розрахункове зусилля попереднього напруження поперечних хомутів, МН;

As1 – площа поперечного перерізу хомутів, м2;

Rs1 – розрахунковий опір сталі за межею текучості, МПа;

c1 – коефіцієнт умов роботи поперечних хомутів (див. 4 СНіиП ІІ-23);

^ S – крок поперечних хомутів, м;

Н – висота поперечного перерізу кам’яного стовпа, м;

Еs – модуль пружності сталі, МПа.

Крок хомутів приймається з умов

S B; S 0,5 м; S 40 is, (В.13)

де: В – ширина поперечного перерізу кам’яного стовпа, м;

is – радіус інерції металевого кутика обойми, м.

В.5 Максимальне значення зусилля попередньої напруги поперечних хомутів визначається, виходячи з умови відсутності вертикальних деформацій розтягу кам’яної кладки

Nol,max S(b – t) Nsс / (2Ams * ) , (В.14)

де: b і t – ширина і товщина полиці металевого кутика.
Мінімальне значення зусилля попереднього напруження поперечних хомутів приймається, виходячи з умови забезпечення спільної роботи кам'яної кладки і металевої обойми

No1,min > As1(1 + 2 + 3), (В.15)

де: 1 – втрати від усадки розчину між обоймою і кладкою, МПа (допускається приймати 1 = 30 МПа) ;

2 – втрати від релаксації напружень (2 > 0), МПа;

2 = (0,1No1 s1) – 20 , (В.16)

3 – втрати від деформацій обтиснення кладки по поверхні тріщин і розчину між кутиками обойми і кладкою, МПа. При механічному способі натягу втрати напруг 3 не враховуються.
В.6 Величина зусилля попереднього напруження металевих кутиків N02 обойми стояка приймається, виходячи з умов:

N02 0,01MH; N02 Nse / n; N02 Ns2 . (В.17)

В.7 Попереднє напруження елементів обойми-стояка необхідно здійснювати за однією з трьох схем у залежності від деформативності кам'яної кладки і металевих кутиків:

1) за умови ms>s2 у першу чергу виконується попереднє напруження поперечних хомутів,

де: ms = ΔNms /(Ams Ems,o) ; (В.18)
s2 = (Ns2 – No2)/(As2 Es). (В.19)
Металеві кутики включаються в роботу при навантаженні, МН

N = Nse + ΔNse – ΔNse,1 , (В.20)

де: ΔNse,1 = (Ns2 – No2)(Ams Ems,o + n As2 Es) / ( As2 Es); (В.21)
2) за умови ms < s2 у першу чергу виконується попереднє напруження металевих кутиків.
Поперечні хомути включаються в роботу при навантаженні, МН

N = Nse + ΔNse – ΔNse,2 , (В.22)
де: ΔNse,2 = ΔNms (Ams Еms,o + n As2 Es) / (Ams Ems,o); (В.23)
3) за умови ms = s2 поперечні хомути і металеві кутики включаються в роботу одночасно.
В.8 При моделюванні спільної роботи основи і споруди в складних інженерно-геологічних умовах необхідно враховувати вертикальні і горизонтальні деформації ґрунтів від навантажень, переданих на основу, а також  примусові вертикальні і горизонтальні деформації основи від осідання, підробітку, карстових провалів тощо.
В.9 Площа поперечного перерізу попередньо напружених тяжів визначається з умови міцності кладки на зріз
Аs = 0,2 Rзp L h / ( Rs c) , (В.24)
де: А s – площа поперечного перерізу попередньо напружених тяжів, м2;

Rзp – розрахунковий опір зрізу кладки по неперев'язаному перерізі, МПа;

^ L – довжина стіни, м ;

h – товщина стіни, м;

Rs – розрахунковий опір сталі, що використовується, за межею текучості, МПа;

c – коефіцієнт умов роботи (при створенні попередньої напруги механічним шляхом з контролем зусиль c = 0,85; електротермічним шляхом з контролем подовжень – c = 0,75).

Включення тяжів у роботу необхідно робити при досягненні цементно-піщаним розчином 50 % міцності після зачеканювання тріщин.
Зусилля попереднього напруження тяжів No визначається за формулою
No = 0,5 Аs Rs c, (В.25)
де: No– зусилля попередньо напружених тяжів, МН.
^ ДОДАТОК Г

(обов'язковий)
ПЕРЕВІРКА МІЦНОСТІ І СТІЙКОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ З УРАХУВАННЯМ ЗМІНЕНИХ ГЕОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПЕРЕРІЗУ
Г.1 Перевірка міцності елементів, що сприймають статичне навантаження за критерієм граничної текучості, виконується за формулами:
центрально-розтягнуті чи стиснуті симетрично підсилені елементи:
N / AnRy0 з N, (Г.1)
де N - коефіцієнт, що враховує рівень і знак початкової осьової сили; для розтягнутих і стиснутих елементів, підсилених без використання зварювання, N = 0,95; для стиснутих елементів, підсилених з допомогою зварювання, - N = 0,95 0,250;
згинальні елементи:
M / WnRу0 з м , (Г.2)
стиснуто- і розтягнуто-вигнуті елементи:
. (Г.3)
У формулах (Г.2) і (Г.З) коефіцієнт умов роботи м = 0,95 для зварних конструкцій, що працюють в особливо тяжких умовах експлуатації, і м = 1 - для інших конструкцій. При N / (An Rу0)  0,6 значення м приймаються рівними N.
Перевірка міцності центрально-розтягнутих чи стиснутих несиметрично підсилених елементів здійснюється за формулою (Г.З), при цьому згинальні моменти підраховуються щодо осей х і у підсиленого перерізу.
Перевірку міцності згинальних і стиснуто- чи розтягнуто-вигнутих елементів по дотичних, місцевих і приведених напруженнях виконують за СНіП 11-23 з урахуванням змінних геометричних характеристик перерізу.
У формулах (Г1) – (Г3): N - розрахункове поздовжнє зусилля; M - розрахунковий згинальний момент МН-см; An - площа поперечного перерізу нетто cм2; Jxn, Jyn – моменти інерції перерізу нетто см4; Wh - момент опору нетто см3; Mx, My – згинальні моменти відносно осей x-х, y-y відповідно МНсм; Ry0 – розрахунковий опір підсилюваного елемента, МПа; с – коефіцієнт умов роботи, що приймається згідно з 4.5.2 даних Норм; 0 – рівень початкового навантаження, що приймається у відповідності з 4.5.4 цих Норм.
Перевірку міцності згинальних та стиснуто- або розтягнуто-вигнутих елементів по до-тичних, місцевих і приведених напруженнях виконують за СНіП ІІ-23 з урахуванням геомет-ричних характеристик перерізу.
Г.2 Розрахунок на стійкість стиснутих елементів суцільного перерізу в площині дії моментів виконується за формулою

N/е Aз , (Г.4)

де: А – площа підсиленого перерізу, см2;

– усереднене значення розрахункового опору, прийняте за Г.4 МПа;

с – коефіцієнт умов роботи, прийнятий відповідно до 4.5.2 цих Норм;

е – коефіцієнт, що визначається за СНіП II-23 у залежності від умовної гнучкості підсиленого елемента і приведеного відносного ексцентриситету mef = mf ;

 – коефіцієнт впливу форми перерізу за СНіП II-23.

Ексцентриситет визначається за формулою

mf = ef A / Wc , (Г.5)

де : ef – еквівалентний ексцентриситет, см, що враховує особливості роботи підсиленого стержня й визначається за Г.3);

Wc – момент опору для найбільш стиснутого волокна, см3.

Стійкість центрально стиснутих симетрично підсилених елементів перевіряється в площині їх найбільшої гнучкості (ху). Якщо відношення гнучкості (ху) після підсилення змінилосяі нові гнучкості та 0y стали такими, що 0y, то перевірка стійкості за формулою (Г.4) виконується щодо обох головних осей перерізу.
Г.З Розрахункове значення еквівалентного ексцентриситету визначається за формулою

ef = e + f* , (Г.6)

де f* - початковий прогин підсилюваного елемента, см;

е - ексцентриситет поздовжньої сили щодо центральної осі підсиленого перерізу після підсилення, см.

У тих випадках, коли ексцентриситет поздовжньої сили залишається невідомим, його значення визначається виразом e = mf eА , де eА - зміщення центра ваги перерізу при під- силенні, см, що приймається зі своїм знаком.
У загальному випадку стиску з вигином, а також у випадку прикладення додаткових поздовжніх чи поперечних сил після підсилення величина е визначається виразом

е = M/N,

де М - розрахунковий момент щодо центральної осі підсиленого перерізу.
Г.4 У випадку використання елементів підсилення зі сталі, для якої розрахунковий опір ^ Ryr не дорівнює, але близький до розрахункового опору сталі підсилюваного елемента Ry0 (1  = Ryr / Ry0  1,15), значення R слід приймати рівним Ry0.

При > 1,15 усереднений розрахунковий опір бісталевого елемента визначається за формулою

R = Ry0, (Г.7)

де: , ;

/0, І - моменти інерції, см4, відповідно непідсиленого і підсиленого перерізу для осі, щодо якої виконується перевірка стійкості;

а0 - площа непідсиленого перерізу, см2.



Г.5 Розрахунок на стійкість підсилених відцентрово стиснутих і стиснуто-вигнутих стержнів із ґратами, розташованими в площинах, паралельних площині вигину, що збігається з площиною симетрії, необхідно виконувати за формулою

, (Г.8)

де е, віт - коефіцієнти зниження несучої спроможності всього перерізу й окремої вітки, прийняті за (Г.6) і (Г.7);

^ А - площа поперечного перерізу підсилених віток, см2.
Г.6 Коефіцієнт е, необхідно приймати за СНіП ІІ-23 у залежності від умовної при­веденої гнучкості і відносного ексцентриситету т, що визначаються за формулами:
; (Г.9)

m = ef (A/Iy) ac , (Г.10)
де: λy гнучкість підсиленого стрижня щодо осі, перпендикулярної до площини вигину;

αI коефіцієнт, обумовлений за СНіП II-23;

Ad площа підсиленого перерізу розкосів (при хрестовій схемі ґрат двох розкосів), що лежать у площині вигину см2;

ac відстань від осі підсиленого перерізу, перпендикулярної до площини вигину, до осі найбільше стиснутої вітки;

ef розрахунковий ексцентриситет поздовжньої сили ef = M/N;

M  згинальний момент з урахуванням зсуву центра ваги підсиленого перерізу, МН-см;

Е - модуль пружності, МПа.
Г.7 Коефіцієнт віт треба приймати за СНіП ІІ-23 у залежності від умовної гнучкості підсиленого перерізу вітки λвіm і приведеного відносного ексцентриситету , що обчис­люються за формулами:

(Г.11)
, (Г.12)
де Івіт - відстань між вузлами ґрат, см;

івіт - радіус інерції перерізу підсиленої вітки щодо осі, перпендикулярної до площини вигину, см.
Г.8 При значних гнучкостях  60) стиснутих стержнів підсилення виконується шля­хом зменшення їх розрахункової довжини з допомогою встановлення додаткових стержнів, що розкріплюють підсилюваний елемент (рисунок Г.1).


Для забезпечення незмінюваності додаткових вузлів на елементі, що розкріплюється підсилення повинне мати жорсткість, що забезпечується при
, ( Г.13 )
де l min - менша з величин /1 і /2, см2;

I - момент інерції стержня, що розкріплюється, см4;

с - піддатливість системи, що розв'язує стержень, дорівнює її переміщенню, см, від дії одиничної сили, спрямованої перпендикулярно до елемента, що розкріплюється.


Рисунок Г.1 - Схема установки додаткових стержнів, які розкріплюють підсилюваний елемент



Для схеми за рисунком Г.1 піддатливість с визначається формулою

c = lr / E Ar sin2 , (Г.14 )

де: Ar і lr - площа, см , і довжина, см, стержня, що розкріплює;

а 90° - кут між стержнями, що розкріплюють і розкріплюються.
Перерізи підтримувального стержня і прикріплення повинні бути перевірені на дію сили ^ N, що дорівнює умовній поперечній силі

,

де: Ny - зусилля в підтримуваному стержні, МН.

Якщо стержень, що розкріплюється, мав викривлення зі стрілкою f0 то перевірка несучої спроможності його ділянок l1 і l2 виконується з урахуванням стрілок викривлення f0r1 і f0r2. У випадку l1 l2 необхідно приймати f0r1 = f0r2 = f0 /4.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



Схожі:

Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconТимчасові технічні вказівки із застосування габіонів для підсилення земляного полотна залізниць розроблено з використанням матеріалів зат «Габіони Маккаферрі»
У тимчасових технічних вказівках наведені рекомендації щодо вибору конструкцій, проектування та розрахунку габіонних підтримуючих...
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconРозрахунок на міцність та довговічність композитних пластинчастих елементів конструкцій складної форми з тріщинами
На підставі подання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки постановляю
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconРозрахунок та проектування просторових конструкцій
Реєстрація учасників та робота колоквіума буде проходити в конференц-залі пансіоната «Південний» за адресою: Херсонська обл., м....
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconОсвітньо-кваліфікаційна характеристика учня впу №7 м. Калуша Професія – 7129. 2 «Монтажник гіпсокартонних конструкцій»
Гкп до каркасу, до основи стіни; способи приготування розчинових сумішей; способи шпаклювання швів, поверхонь облицювань; вимоги...
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconРозрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової...
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconРозрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової...
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconТехнические тетради
Необходимо, однако, выполнять несколько основных рекомендаций, которые помогут избежать ошибок и позволят рационально использовать...
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconПрограма „ Розрахунок об'ємів земляних робіт в середовищі
Програма „Розрахунок об'ємів земляних робіт в середовищі Land Desktop або Civil 3d gvalue”
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconДетальное описание товара
Блок прост в технологии кладки, а специально разработанная ребристая поверхность (гребень\паз) обеспечивает надежное сцепление блоков...
Розрахунок конструкцій підсилення цегляної кладки iconІнформація Дані Таблиці Графік1 Графік2 Структ. Рем. Цик Графік3 Лист2 Розрахунок оптимальної тривалості міжремонтного періоду за критерієм витрат на ремонт і технічне обслуговування
Розрахунок оптимальної тривалості міжремонтного періоду за критерієм витрат на ремонт і технічне обслуговування
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи