Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» icon

Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України»



НазваРеферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України»
Дата конвертації27.04.2013
Розмір145.51 Kb.
ТипРеферат
джерело

Національний Педагогічний Університет ім.М.П.Драгоманова

Інститут корекційної педагогіки та психології


РЕФЕРАТ

з курсу «Педагогіка вищої школи»

на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України»


Студентки 5 курсу групи 5мкпл

.

Київ 2011р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Процес становлення Фребелівського педагогічного інституту як самостійного навчального закладу (1907-1920 рр.)

Розділ 2. Організація та зміст навчально-виховного процесу Фребелівського педагогічного інституту (1907-1920 рр.)

Висновки

Список використаної літератури


ВСТУП

Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст., в Законі України „Про вищу освіту” наголошує на розробку стратегії випереджувального інноваційного розвитку вищої освіти як соціального інституту з метою самоствердження і творчої самореалізації особистості впродовж життя. Однією з умов створення конкурентоспроможної й гнучкої системи вищої освіти, поряд із інтеграцією до Болонського процесу, визначається необхідність збереження і збагачення українських культурно- історичних традицій. Особливо важливим при цьому є утримання балансу між новаціями та традиціями. Україна має цінний досвід створення вищих навчальних закладів, результативність функціонування яких перевірена часом. Унікальним за значенням, змістом і формами діяльності вважається Київський Фребелівський педагогічний інститут (1907-1920 рр.). Звернення до дослідження еволюції окремих навчальних закладів дозволяє, по-перше, з'ясувати особливості розвитку системи освіти конкретної країни на певному історичному етапі та місце і роль у ній досліджуваного навчального закладу; по-друге, обґрунтувати основні тенденції і особливості становлення освітньої установи на фоні загального розвитку освітніх процесів у країні; по-третє, актуалізувати цінний досвід діяльності навчального закладу щодо сучасних модернізаційних процесів в освіті.

Об’єкт– система вищої освіти в Україні початку ХХ ст.

Предмет– Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України (1907-1920 рр.).

Мета – здійснити цілісний науковий аналіз літературних джерел, які містять в собі факти та відомості про становлення Київського Фребелівського педагогічного інституту в системі вищої освіти України (1907-1920 рр.), обґрунтувати основні тенденції його розвитку, актуалізувати досвід діяльності.


^ Розділ 1. Процес становлення Фребелівського педагогічного інституту як самостійного навчального закладу (1907-1920 рр.)

Діяльність Фребелівського педагогічного інституту (1907-1920 рр.) вивчалася на тлі розвитку вищої освіти в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст., відображеного у публікаціях відомих організаторів освіти, науковців, громадсько-педагогічних діячів зазначеного періоду: В.І.Вернадського, М.С.Грушевського, О.І.Дорошенка, М.М.Ланге, І.І.Огієнка, М.І.Пирогова, С.Ф.Русової, С.Сірополка, І.М.Стешенка та ін.

Вагомими для обґрунтування наукової концепції розвитку Фребелівського педагогічного інституту слід вважати фундаментальні праці з філософії, філософії освіти, психології: А.І.Введенського, Б.С.Гершунського, С.І.Гессена, Е.Н.Гусинського, А.Ф.Лосєва, Е.Л.Радлова, М.М.Рубінштейна, І.О.Сікорського, Ю.І.Турчанінова та ін.

Перспективи євроінтеграції України, спрямування модернізаційних процесів на соціальну модифікацію суспільства зумовлюють прискорення інноваційного розвитку вищої освіти і водночас збереження й примноження національних освітніх традицій, що актуалізує ретроспективний аналіз становлення вищої школи України, визначення місця і ролі окремих навчальних закладів у системі вищої освіти відповідного історичного періоду, моделей їх функціонування, тенденцій і суперечностей розвитку з метою врахування історичного досвіду в розв’язанні стратегічних завдань сучасної освітньої політики України.

Зміни в соціально-економічному та суспільно-політичному житті України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. об’єктивно призвели до необхідності реформування вищої школи. Актуалізувалася проблема автономізації діяльності вищих навчальних закладів. Під тиском наростаючих революційних подій урядом було видано „Тимчасові правила” 1901 р. (дозвіл на організацію студентських гуртків, каси взаємодопомоги тощо) та „Тимчасові правила” 1902 р. (організація інституту кураторів, професорських дисциплінарних судів й т. ін.). Переломним для культурного розвитку України став 1905 рік. Урядові й відомчі розпорядження (Маніфест 17 жовтня 1905 р. про „громадські свободи”, скликання законодавчої Думи, надання права брати участь у виборах представникам усіх верств населення та ін.) стали поштовхом до змін у галузі вищої освіти. Започатковувалися численні вищі навчальні заклади (переважно приватні). Відповідно до дозволу на відкриття вищих жіночих курсів (3 грудня 1905 р.), було започатковано вищі жіночі курси в Одесі (1906), Харкові (1907), відновлено діяльність Київських (1906) курсів та відкрито Київський Фребелівський педагогічний інститут (1907). Таким чином, отримала розвиток тенденція фемінізації педагогічної освіти.

На початку ХХ ст. в Україні намічається також тенденція професіоналізації вищої школи. Особливої ваги набуває питання організації вищої педагогічної освіти, яка до 1905 р. надавалась переважно класичними університетами (Харківським (1804), Київським (1834) та Одеським (1865), та Київськими вищими жіночими курсами (1878). Водночас зберігається тенденція університезації педагогічної освіти, характерна для ХІХ ст. Її розвиток спостерігаємо й у ряді проектів організації вищих навчальних закладів, які розроблялися в досліджуваний період (проект створення педагогічних факультетів при університетах, модель педагогічного інституту на базі університету (післяуніверситетська професійна освіта) та проект „Головного училища наставників”).

Вивчення науково-педагогічних праць відомих педагогів-науковців (М.І.Пирогова, В.І.Вернадського, І.О.Сікорського та ін.), ознайомлення з їх основними ідеями щодо розбудови вищої освіти дає змогу виокремити наукові підходи, тенденції розвитку системи вищої освіти. Так, характерними для даного періоду були: ідея автономізації вищої школи; пошуки оптимальної організації системи вищої освіти, спрямованої на задоволення потреб суспільства і потреб кожної людини в інтелектуальному та духовному розвитку. Серед тенденцій розвитку системи вищої освіти у проектах виділено: 1) демократизацію (загальнодоступність, свобода вибору, відмова від командно-бюрократичної моделі), 2) гуманізацію (створення умов для всебічного розвитку особистості), 3) регіоналізацію вищої освіти, 4) єдність загальної і професійної освіти, 5) інтеграцію вищої освіти, науки та виробництва, 6) різноманітність форм (державні та приватні) і типів (університети, академії, інститути, вищі жіночі курси) вищих навчальних закладів початку ХХ ст., 7) функціонування вищих закладів освіти як навчально-виховних та наукових комплексів). Щодо розвитку педагогіки, відмічається: 1) становлення педагогіки вищої школи як окремої галузі педагогічного знання, 2) розмаїття педагогічних течій (синтетично-антропологічна, природничо-наукова, соціологічна, філософська тощо), 3) виокремлення нових галузей педагогічної науки (експериментальна педагогіка, педагогічна тестологія, дитяча, вікова, педагогічна психологія), 4) впровадження у вітчизняну систему освіти зарубіжних освітніх технологій (Ф.Фребель, М.Монтессорі), що мали значний вплив на організацію і зміст вищої освіти.

Ці тенденції і особливості впливали на зміст професійно-педагогічної підготовки вищих жіночих курсів. У їх діяльності автори виокремлюють три періоди: 1900-1911рр. – вияв ініціативи з боку приватних осіб та громадських організацій (товариств) щодо відкриття вищих жіночих курсів. Структуризація діяльності курсів: відкриття нових факультетів, відділень, навчально-допоміжних закладів; 1911-1916 рр. – затвердження законопроектів та урядових постанов щодо організації вищих жіночих курсів навчальні програми і плани курсів фактично дублювали університетські. Цим зумовлювався високий рівень загальнонаукової і, водночас, зменшувалося значення професійно-педагогічної підготовки (педагогіка відноситься до групи додаткових навчальних предметів); 1916-1920 рр. – період реконструкції вищих жіночих курсів. Українізація вищої жіночої школи: відкриття українських відділень, уведення в навчально-виховний процес жіночих освітніх закладів навчальних курсів з історії України, української мови та літератури тощо. Початок процесу об’єднання вищих жіночих закладів освіти з іншими вищими навчальними закладами України.

У цілому період 1917-1920 рр. в історії України відзначився вагомими зрушеннями у справі освіти. Освітянська політика урядів характеризувалась зміною принципів управління освітою: децентралізація (Центральна Рада (1917 р.), централізація (доба Гетьманату (квітень-грудень 1918 р.) та повернення до децентристських позицій в управлінні освітніми процесами під час Директорії (грудень 1918 р.). Спостерігаються перші спроби (на офіційному рівні) створення національної системи освіти. Характерною рисою зазначеного періоду стала розробка теоретико-концептуальних положень розвитку національної школи (І.М.Стешенко, М.П.Василенко, І.І.Огієнко, П.І.Холодний та ін.). У процесі українізації школи та структуризації системи освіти велика увага приділялась підготовці та перепідготовці педагогічних кадрів. Провідною стає тенденція професіоналізації змісту освіти.

Тож щодо організаційно-педагогічних передумов становлення Фребелівського інституту в системі вищої освіти України початку ХХ ст. відносилися: урядові й відомчі розпорядження, серія урядових постанов щодо організації вищої жіночої освіти, законопроекти з питань підготовки педагогічних кадрів (1917-1920 рр.); розширення мережі вищих жіночих педагогічних навчальних закладів (вищі жіночі курси, Фребелівський інститут, педагогічні й вчительські курси). Серед провідних тенденцій розвитку системи вищої освіти України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та становлення Фребелівського педагогічного інституту (1907-1920) визначено: університезацію педагогічної освіти (1860–1875; 1917–1920), її фемінізацію (1861–1920), професіоналізацію освіти (1867–1921), автономізацію профільних навчальних закладів (1875–1920).

^ Розділ 2. Організація та зміст навчально-виховного процесу Фребелівського педагогічного інституту (1907-1920 рр.)

Теоретична складова навчально-виховного процесу Київського Фребелівського педагогічного інституту охоплювала три цикли дисциплін: загальнокультурний, педагогічний, спеціально-предметний. До загальнокультурного циклу входили: „Богослов’я”, „Фізика”, „Хімія”, „Ботаніка”, „Анатомія”, „Логіка”, „Історія мистецтв”, „Нові мови”, „Вступ до філософії” й т. ін. Педагогічний цикл дисциплін у навчальному плані інституту представлений предметами: „Історія педагогічних учень”, „Вступ до експериментальної дидактики”, „Школознавство”, „Питання релігійного виховання”, „Педагогічна психологія”, „Душа дитини”, „Теорія дошкільного виховання”, „Педагогічна патологія” тощо. Серед дисциплін спеціально-предметного циклу виокремлюємо: а) по шкільному відділенню (спеціальність „російська мова”: „Історія російської мови”, „Вступ до мовознавства” і. т.д.; спеціальність „Історія та географія”: „Курс загальної географії”, „Географія Росії” й т. ін.; спеціальність „Математика”: „Загальна арифметика”, „Елементи вищої математики” тощо); б) по позашкільному відділенню: „Історія та сучасний стан позашкільної освіти”, „Теорія і практика екскурсійної справи”, „Бібліотекознавство” й т. ін.

За логікою дослідження виділяють людинознавчі („Анатомія”, „Фізіологія людини”, „Загальна психологія”, „Питання релігійного виховання”, „Вчення про фізичний розвиток людини”, „Надання першої медичної допомоги” і т. д.), природознавчі („Зоологія”, „Біологія”, „Мінералогія з геологією” тощо) та суспільствознавчі („Державний лад Росії і основи самоврядування”, „Статистика у зв’язку з політичною економікою”) дисципліни з метою обґрунтування тенденцій гуманізації і гуманітаризації навчально-виховного процесу Фребелівського інституту.

Широкий спектр антропологічних наук, представлений у навчальних планах, засвідчував особистісну орієнтованість педагогічної підготовки. З цієї позиції слід розглядати й специфіку побудови авторських теоретичних курсів, спрямованих на становлення особистості. Людиноцентрованість навчальних планів демонструє й відсоткове співвідношення навчальних дисциплін природознавчого, людинознавчого та суспільствознавчого циклів (у середньому, відповідно 37–61–2 %). Методика викладання окремих дисциплін розглядалася як теорія навчання з елементами майстерності й спрямовувалася на оволодіння студентами окремими навичками.

Загалом, теоретична складова професійно-педагогічної підготовки вчителя у Фребелівському педагогічному інституті будувалася як з урахуванням розвитку педагогічної науки, так і зумовлювалася потребами практики. Взаємозв’язок теоретичної і практичної професійно-педагогічної підготовки вважався запорукою майбутньої повноцінної педагогічної діяльності студентів.

Практична підготовка у Фребелівському педагогічному інституті була багатоаспектним, поліваріантним формоутворенням. З огляду на специфіку організації педагогічного вузу (інститут об’єднував навчально-виховні, науково-педагогічні заклади), педагогічна практика студентів проходила одночасно у двох площинах – навчально-виховній та науково-дослідній і зосереджувалась у допоміжних установах інституту. В цілому система педпрактики у вищому навчальному закладі включала: 1) працю у навчально-виховних допоміжних закладах (дитсадках, притулках, початкових школах, вищому початковому училищі); 2) діяльність у науково-дослідних установах (педагогічній лабораторії, лабораторії експериментальної психології, педологічній лабораторії, амбулаторії педагогічної патології); 3) педпрактику на літніх майданчиках для дитячих ігор і в дитячому осередку. Відповідно до типу практики, визначався її зміст: 1) педпрактика в навчально-виховних закладах: а) пасивна: ознайомчі екскурсії, двотижневі чергування в дитсадку, школі; відвідування уроків учителів-наставників і практикантів, їх обговорення, аналіз; б) активна: проведення пробних уроків (занять); педагогічні спостереження за учнями; самостійна робота з дітьми (двічі на тиждень); 2) педпрактика в науково-дослідних установах: а) спостереження за роботою педагога-консультанта (лікаря) під час проведення лікарсько-педагогічних обстежень дітей та консультацій з батьками, вчителями; б) участь студента в лікарсько-педагогічних обстеженнях дітей та консультуванні батьків, учителів; 3) педпрактика на літніх майданчиках для дитячих ігор і в дитячому осередку передбачала безпосереднє включення студента в організаційно-виховну роботу з дітьми.

Особливість проведення педпрактики слухачок у притулку, дитсадку, школі визначалась застосуванням технології „вільного виховання”. Специфіка організації навчально-виховного процесу дошкільних та початкових освітніх закладів, що втілювали в життя принципи „вільного виховання”, полягала в спрямованості навчально-виховного процесу не на результат, а на розвиток змісту навчання, зміщенні акценту на методику викладання, опосередкованому впливові вчителя на учня, активізації дитини на уроках (заняттях), максимально вивірених програмах-мінімумах замість громіздких, об’ємних навчальних планів та програм.

Метою практичної професійно-педагогічної підготовки у науково-дослідних установах було всебічне вивчення дитини, що давало можливість з позицій наукового обґрунтування вирішувати питання її навчання та виховання, консультування батьків. Це сприяло налагодженню активної співпраці сім’ї та школи. Психолого-педагогічні консультації з батьками, крім прямого завдання допомоги у справі виховання дітей, опосередковано впливали на психологічне оздоровлення сім’ї.

Вагомими в системі педагогічної практики в школі (дитсадку) вважалися практичні заняття з окремих навчальних дисциплін: біології, ботаніки, зоології, мінералогії, фізики та хімії, навчання ремеслам, екскурсії, народний театр, заняття з фізичного виховання, малювання, ліплення, співів, ритміки та гімнастики, заняття з виразного читання, дикції та декламації, ручної праці, дитячі ігри.

В цілому, практична професійно-педагогічна підготовка у Київському Фребелівському педінституті була спрямована на розв’язання двох взаємозумовлених завдань: всебічного вивчення дитини і проектування навчально-виховного впливу на неї. Педпрактика виступала орієнтиром у розробці теоретичних навчальних дисциплін і організації навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.

Характерним було застосування у змісті навчання авторських зарубіжних (Ф.Фребеля, М. Монтессорі) і вітчизняних (С.Русової, І.Сікорського) педагогічних технологій. Так, в інституті протягом 1907-1909 рр. викладалась дисципліна „Теорія занять за системою Фребеля”, за фребелівською системою проводились практичні заняття; в роботі з дітьми в притулках, дитячих садках, початкових школах слухачки використовували метод „центральної ідеї” (Ф.Фребель), метод „номенклатури” (М.Монтессорі).

Отже, здійснений аналіз змісту навчально-виховного процесу Фребелівського інституту дозволяє виокремити провідні тенденції його розвитку: педагогізація, медико-психологічна зорієнтованість, гуманізація, гуманітаризація, вузька спеціалізація, інтеграція знань у змісті навчальних дисциплін, застосування авторських (зарубіжних і вітчизняних) педагогічних технологій (Ф.Фребеля, М. Монтессорі, С.Русової, І.Сікорського та ін.) і системи „вільного виховання”.

Щодо організаційної структури Київського Фребелівського педінституту, то протягом усього періоду діяльності (1907-1920 рр.) він функціонував як навчально-виховний, науково-педагогічний комплекс. До нього входили: допоміжні навчально-виховні заклади (дитячі притулки, садки, початкові школи, вище початкове училище, клуб для підлітків, бібліотеки, музей, школа для дорослих) та науково-дослідні установи (педагогічна амбулаторія, амбулаторія педагогічної патології, педологічна лабораторія, лабораторія експериментальної психології).

Навчально-виховне, науково-педагогічне об’єднання забезпечувало комплексну професійно-педагогічну підготовку майбутнього вчителя. Важливим чинником інтеграції науково-освітніх закладів Фребелівського педінституту в єдиний навчально-науково-виховний комплекс виступала підготовка вчителя-вихователя, професійно-якісною характеристикою якого висувалась вимога слідувати у навчанні та вихованні природі дитини, застосування з цією метою інноваційних педагогічних технологій.


ВИСНОВКИ

Отже, дослідження дозволило виявити й актуалізувати провідні ідеї діяльності Київського Фребелівського педінституту, серед яких: гуманістична науково-педагогічна спрямованість діяльності вищого закладу освіти; „педагогізація” й „психологізація” навчально-виховного процесу; багатоаспектність організації практичної професійно-педагогічної підготовки студентів; інтегративна медико-психолого-педагогічна підготовка вчителя; оптимізація методичної підготовки студента; організація післядипломної освіти педагога, підготовка організаторів позашкільної справи та ін.

Крім цього здійснено цілісний науковий аналіз становлення Київського Фребелівського педагогічного інституту в системі вищої освіти України (1907-1920 рр.) та на основі актуалізації досвіду діяльності, обґрунтувано основні тенденції його розвитку.


Список використаних джерел

  1. Андрущенко В.П. Вища освіта України на шляху радикальних змін // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. – К.: АПН України. Інститут педагогіки і психології проф. освіти та ін., 1996. – Ч.І: Нова парадигма вищої освіти. – 112 с. 

  2. Бобровская С.Л. Сущность системы Фребеля и применение ее в некоторых детских садах Германии (из путевых заметок). – М.: Тип. Грачева и К, 1872. – 89 с

  3. Дем’яненко Н.М. Київський Фребелівський педагогічний інститут у Києві // Початкова школа. – 1995. – № 7. – С. 53-55.

  4. Коржов Д.Ю. Розвиток системи вищої освіти в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ століть). – Вінниця: ПП “Центр генеалогії і біографіки”, 1996. – 16 с.

  5. Отчет о деятельности Киевского Фребелевского Общества для содействия делу воспитания за 1910-11 уч. год. – К., 1913. – 16 с.

  6. Прудченко І.І. Психолого-педагогічна підготовка у Київському Фребелівському педагогічному інституті (1907-1917 роки) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Соціологія. Психологія. Педагогіка”. – К., 2002. – Вип. 15,16. – С. 61-63.

  7. Прудченко І.І. Міжнародний Фребелівський рух і розвиток освіти в Україні початку ХХ століття: Зб. наук. пр. Київського національного лінгвістичного університету. Серія „Теоретичні питання культури, освіти та виховання”. – К., 2003. – Вип. 24. – Ч.ІІ. – С. 190-194.

  8. Прудченко І.І. Життєвий шлях та педагогічні погляди І.О.Сікорського // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія „Соціологія. Психологія. Педагогіка”. – К., 2003. – Вип. 19. – С. 65-68.

  9. Прудченко І.І. Основні концепції розвитку вищої освіти України початку ХХ століття: Зб. наук. пр. Київського національного лінгвістичного університету. Серія „Теоретичні питання культури, освіти та виховання”. – К., 2004. – Вип. 26. – С. 65-71.

  10. Прудченко І.І. Взаємозв’язок теоретичної та практичної підготовки в Київському Фребелівському педінституті (1907-1920 рр.) // Матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції „Оновлення змісту та форм дошкільної і початкової освіти України”. – Миколаїв, 2003. – С. 98-107.



Схожі:

Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconРеферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Болонський процес та вища педагогічна школа»
Зони Європейської вищої освіти в масштабах усього континенту, розробкою єдиних критеріїв і стандартів. Цей процес дістав назву Болонського...
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconМодуль №1 тема №1: психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи план
Предмет і основні категорії психології вищої школи як нової галузі психологічної науки
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconНаказ №312 Про розподіл квот для одержувачів пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти на 2008/2009 навчальний рік
України від 16 червня 2003 р. №916 “Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти”...
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconСитуація Цілі політики реформування вищої освіти
Внз стає практично неможливим. Надмірна централізація не дозволяє самим внз визначати І здійснювати кадрову, фінансову політику....
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconПро Науково-методичну раду мон І науково-методичні комісії з вищої освіти
Науково-методичних комісій з вищої освіти у відповідність до Переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих...
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
України Університет менеджменту освіти та Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук за підтримки монмолодьспорту...
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconПро переведення Коровайченка Ю. М
Перевести Коровайченка Юрія Миколайовича з посади заступника директора департаменту вищої освіти на посаду директора департаменту...
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconНаказ №994 Про затвердження змін до квоти на цільове пільгове державне кредитування здобуття вищої освіти
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. №916 “Про затвердження Порядку надання цільових пільгових...
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconНаказ №408 від 15. 05. 2009 року Про розподіл квот для одержувачів пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти на 2009/2010 навчальний рік
України від 16 червня 2003 р. №916 “Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти”...
Реферат з курсу «Педагогіка вищої школи» на тему: «Київський Фребелівський педагогічний інститут в системі вищої освіти України» iconНа виконання наказу мон україни "Щодо видання навчальної літератури для вищої школи" від 27. 06. 08 р

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zno.znaimo.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи